Оліфер Голуб
Оліфер Голуб (Стеблівець-Черняк) (1540 та 1550 роками, Стеблів — 1628) — український політичний і військовий діяч, гетьман реєстрових (1622–1623) та нереєстрових козаків-випищиків[1], близький соратник гетьманів Петра Сагайдачного і Михайла Дорошенка[джерело?].
| Оліфер Голуб | |
|---|---|
 | |
| Народився | між 1540 та 1550 Стеблів |
| Помер | 1628 Бахчисарай |
| Посада | Гетьман України |
| Попередник | Петро Сагайдачний |
| Наступник | Михайло Дорошенко |
| Рід | Голуби |
| Батько | Євстафій Голуб |
 | |
Біографія
ред.| Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Точна дата народження Оліфера Голуба невідома (≈ 1540—1550 роки). Батько — Євстафій Голуб, за деякими даними[якими?], мав ще сина Дмитра та доньку Єфросинію (докладніше не відомо). Місце народження Стеблів (прийнято вважати[ким?]). Від цього містечка отримав своє козацьке прізвисько — Стеблівець. Знав і вмів писати латиною (відомості обмежені). Є відомості про сина гетьмана, який в народних переказах зберігся під патронімом «Олихвірович». Дружина Голуба, ймовірно, померла задовго до 1622 року. Герб Оліфера Голуба знаний в польській історіографії як герб «Голуб — ІІІ» (не відомий за зображенням). В останній час герб Гетьмана, в результаті генеалогічних розшуків, було віднайдено.[джерело?]
Наступник Сагайдачного, вибраний козаками, а не призначений королем, Голуб однак провадив льояльну щодо Польщі політику; не змігши погодити козаків із урядом, склав булаву. Пізніше брав участь у війні з поляками як полковник козацького війська (1625).[2]
Загибель Гетьмана
ред.| Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Яким склався 1627 р. для Голуба невідомо. Оліфер був людиною похилого віку (близько 80-ти), проте, не зважаючи на вік, бере участь у своєму останньому поході на Крим. Боротьба за звільнення Криму з-під Стамбула знову оживила плани антитурецької Ліги. Козаки швидким маршем пройшли Перекоп та атакували османських вояків, що тримали в облозі Бахчисарай. На р. Салгир відбулась кровопролитна битва. Османи були вщент розбиті, ледь до Кафи втік і сам Кантемир. Проте козацьке військо теж зазнало утрат. Від османських куль загинули гетьман Дорошенко та Оліфер Голуб.
Примітки
ред.- ↑ Рудницький С. Українські козаки… — С. 238.
- ↑ Гол-Гор. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 2. izbornyk.org.ua. Процитовано 27 квітня 2022.
Література
ред.- Алфьоров О. Гетьман Оліфер Голуб — славетний представник Роду // Вісник Київського національного лінгвистичного університету. Серія: «Історія, економіка, філософія» / Гол. ред. Ю. І. Терещенко. — К. : Вид. центр КНЛУ, 2001. — Вип. 5. — С. 383—385.
- Алфьоров О. До історії показаченої української аристократії (представника роду Голубів XVI — XVIII ст.) // Гетьманський альманах: «До 85-річчя проголошення Української Держави та 130 річчя від дня народження Гетьмана Павла Скоропадського». Число II. Київ, видавничий центр КНЛУ. — 2003. — С. 147—154.
- Алфьоров О. Шляхетсько-козацький рід Голубів в процесі формування українського козацтва: 1578 — 1648 / магістерська робота Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова. — К., 2005. — 130 с.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Рудницький С. Українські козаки // Коли земля стогнала / В. Щербак (упорядник, автор передмови). — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 219—279. — ISBN 5-319-01072-9.
Посилання
ред.- Алфьоров О. Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] // Гайдамака. Незалежний інформаційно-освітній ресурс.
| Попередник Петро Сагайдачний |
|
Гетьман України 1622-1623 |
|
Наступник Михайло Дорошенко |