Гетьман України

колишня урядова політична інституція України

Гетьман усієї України — колишня найвища урядова політична посада України, яка була еквівалентом голови держави.

Гетьман України
Персональний штандарт Гетьмана Української Держави
Стиль Його Ясновельможна Світлість Пан Гетьман[1]
Тип голова держави
Резиденція Гетьманський палац
Номінує Всеукраїнський з'їзд хліборобів
Створення 29 квітня 1918
Перший на посаді Богдан Хмельницький (як гетьман Війська Запорозького)
Останній на посаді Павло Скоропадський (як гетьман України)
Скасовано 14 листопада 1918

Коротка історія ред.

Формально першим гетьманом був Дмитро «Байда» Вишневецький, але вперше посада була заснована Богданом Хмельницьким у часи національно-визвольної революції в середині XVII століття. Напередодні Зборівської битви король Ян II Казимир зі свого боку номінував на неї Семена Забузького, але через поразку змушений був підписати Зборівський договір, згідно з яким вона все ж була визнана за Хмельницьким. Протягом цього періоду посада була виборною. Всі вибори, крім перших, затверджувалися Радою Старшини в Чигирині, який до 1669 року слугував столицею Війська Запорозького.

Від часі Переяславської ради 1654 року декілька полковників та іншої старшини змовилися з Московським царством та 1663 провели Чорну раду в Ніжині, яка обрала Івана Брюховецького, як альтернативного гетьмана. Від часів поразки Петра Дорошенка в 1669 році титул Гетьмана було прийнято обраними проросійськими "гетьманами", резиденція яких знаходилася в Батурині. В ході Великої Північної війни один з них, Іван Мазепа, вирішив повстати проти російського панування в 1708 році, що пізніше призвело до жахливих наслідків для Війська Запорозького, як і для Запорозької Січі. Адміністрація була перенесена в Глухів де лялька Мазепи була публічно страчена й піддана анафемі Російською православною церквою. Пізніше, в кінці XVIII століття вона була успішно скасована урядом Росії при розширенні території Російської імперії до узбережжя Чорного моря.

У 1764 році російська імператриця Катерина II видала секретну інструкцію для князя Вяземського, який був генерал-прокурором Правлячого Сенату.

Посаду відновив в 1918 році український генерал Павло Скоропадський, онук колишнього гетьмана України Івана Скоропадського. На сесії Української Центральної Ради 29 квітня 1918 року було оголошено «Закони про тимчасовий державний устрій України» які заклали правову основу для нової посади. Павло Скоропадський перетворює Україну на автократичну Українську Державу під протекторатом Центральних держав, вигнавши більшовицькі сили Радянської Росії. Протягом його правління партія більшовиків була заборонена вперше на території України. За його правління в Україні відбулась політика українізації, запровадження валюти «гривня», відкриття близько сотні українських гімназій, запровадження української мови у шкільну програму, при ньому було відкрито низку українських державних університетів. Відбулась стабілізація в країні, покращення економіки та покращення міжнародних відносин з Україною. Після повстання під проводом Директорії, Павло Скоропадський був змушений зректися титулу, передати державну владу Кабінету Міністрів України й вирушити у вигнання до Німеччини.

Гетьмани ред.

Докладніше: Гетьманщина та Гетьман
Єдина Гетьманщина
16481657   Богдан Хмельницький організатор Хмельниччини, засновник держави Війська Запорозького. 1654 року прийняв московський протекторат.
1657   Юрій Хмельницький син Богдана, позбавлений булави до досягнення повноліття.
16571659   Іван Виговський 1658 року прийняв польський протекторат.
16591660   Юрій Хмельницький 1659 року повернувся до російського протекторату, але 1660 року прийняв польський протекторат.
Розкол Гетьманщини
Правобережжя Лівобережжя
Польський протекторат
Російський протекторат
16601663   Юрій Хмельницький 1663 року зрікся булави. 16601663   Яким Сомко наказний гетьман.
16631665   Павло Тетеря 16631668   Іван Брюховецький 1663 року підписав Батуринські, а 1665 року — Московські статі, які обмежили козацьку автономію.
16651668   Петро Дорошенко
Об'єднання Гетьманщини
1668

1669

  Петро Дорошенко
Повторний розкол Гетьманщини
Правобережжя Лівобережжя
Османський протекторат
Польський протекторат
Російський протекторат
16691676   Петро Дорошенко 16691674   Михайло Ханенко 16691672   Дем'ян Многогрішний
16781681   Юрій Хмельницький 16751679   Остап Гоголь 16721687   Іван Самойлович
16811683   Георге Дука (володар), Іван Драгинич (наказний гетьман) 16831684   Стефан Куницький 16871708   Іван Мазепа
1684 — 1685 Димитрій Кантакузіно (володар) 16841689   Андрій Могила
1684 — 1685 Теодор Сулименко 16891692 Григорій Гришко
1685 Яким Самченко 16931702 Самійло Іванович Самусь
16851695 Степан Лозинський
16961698 Іван Багатий
16981702 Петро Іваненко (Петрик)
17021704 Самійло Самусь
Повторне об'єднання Гетьманщини
1704

1709

  Іван Мазепа
ІІІ розкол Гетьманщини
Правобережжя Лівобережжя
Шведський протекторат
Османський протекторат
Російський протекторат
17081709   Іван Мазепа 17121714 Петро Іваненко (Петрик) 17081722   Іван Скоропадський
17091742   Пилип Орлик 17141733 Костянтин Гордієнко 17221724   Павло Полуботок
17331742   Пилип Орлик 17271734   Данило Апостол
17651781 Яків Рудзевич 17501764   Кирило Розумовський

Гетьман Української Держави ред.

Докладніше: Гетьман України
19181948    Павло Скоропадський  Гетьман Всієї України; голова Української Держави
19481957    Данило Скоропадський  син Павла Скоропадського, лідер гетьманського руху в українській діаспорі

Посилання ред.

Див. також ред.

  1. «Його світлість ясновельможний пан гетьман усієї України». www.ukrinform.ua