Пісківська волость (Лохвицький повіт)
Пісківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Лохвицького повіту Полтавської губернії з центром у селі Піски.
Пісківська волость | ||||
Центр | Піски | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 18 433 | |||
Населення | 10 286 осіб (до 1885 р.) | |||
Густота | 51.1 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік — складалася з 10 поселень, 19 сільських громад. Населення 10286 — осіб (4945 осіб чоловічої статі та 5341 — жіночої), 1856 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
- Піски — колишнє державне та власницьке село при річці Сула за 14 верст від повітового міста, 544 двори, 3090 мешканців, православна церква, школа, ренськовий погріб, 4 постоялих будинки, 2 лавки, базар по вівторкам і суботам, 3 ярмарки, 4 кузні, 37 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
- Бодаква — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 565 дворів, 2998 мешканців, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, базар по середам, кузня, 33 вітряні млини, 4 маслобійні і винокурний завод.
- Гамолпіївка (Гамаліївка) — колишнє власницьке село, 88 дворів, 511 мешканців, православна церква, постоялий будинок, 3 кузні, 7 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Токарі — колишнє державне та власницьке село при річці Артополот, 339 дворів, 1757 мешканців, православна церква, 3 постоялих будинки, кузня, 1 водяний і 24 вітряні млинів, 6 маслобійних заводів.
- Хрулі — колишнє державне та власницьке селище при річці Сула, 106 дворів, 584 мешканців, постоялий будинок, 5 кузень, 5 водяних і 3 вітряні млини, шкіряний завод.
Старшинами волості були:
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |