Піридоксин

Піридоксин
	; Піридоксин
Назва за IUPAC	4,5-Bis(hydroxymethyl)-2-methylpyridin-3-ol
Ідентифікатори
Номер CAS	65-23-6
PubChem	1054
Номер EINECS	200-603-0
DrugBank	DB00165
KEGG	D08454
Назва MeSH	D03.383.725.676.925.875
ChEBI	16709
Код ATC	A11HA02
SMILES	CC1=NC=C(C(=C1O)CO)CO
InChI	InChI=1S/C8H11NO3/c1-5-8(12)7(4-11)6(3-10)2-9-5/h2,10-12H,3-4H2,1H3
Номер Бельштейна	139854
Номер Гмеліна	563676
Властивості
Молекулярна формула	C8H11NO3
Молярна маса	169,18 г/моль
Тпл	159-162 °C
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Вітамі́н В₆ (одна з його хімічних форм - піридоксин) - вітамін групи В.

Загальні відомості Редагувати

Необхідний для засвоєння білків та жирів, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець. Регулює стан нервової системи, запобігає подразненням шкіри, підтримує здоров'я зубів та ясен. Важливий у метаболізмі білків та амінокислот. Бере участь в утворенні арахідонової кислоти з лінолевої, ніацину з триптофану, в обміні холестерину, і утворенні гемоглобіну, регулює жировий обмін в печінці^[2].

Грає важливу роль в обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи. У фосфорильованій формі піридоксин є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (процеси декарбоксилювання, переамінування і ін.). Піридоксин бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової і інших амінокислот. Грає важливу роль в обміні гістаміну. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну.^[3]

Найбільше піридоксину у м'ясі тварин, птахів, оселедцях, рибі палтусі, гречаній крупі, пшоні, хлібі з борошна грубого помелу, перловій і ячмінній крупах та ін.

При атеросклерозі, токсикозах вагітних, анацидному гастриті, ентериті, анемії, хворобах печінки, тривалому застосуванні антибіотиків і протитуберкульозних засобів потреба у піридоксині значно зростає^[2].

Функції Редагувати

синтез білків;
регуляція рівня глюкози в крові;
утворення ніацину (вітаміну В3) із триптофана;
синтез ліпідів (мієлінових оболонок, поліненасичених жирних кислот в клітинних мембранах);
синтез гемоглобіну;
синтез нейромедіаторів (серотоніна, дофаміну, норепінефрину).

Підвищена небезпека дефіцитних станів Редагувати

період швидкого росту;
надмірне вживання алкоголю і кави;
підвищене вживання білків збільшує потребу організма у піридоксині;
куріння;
люди похилого віку;
оральні контрацептиви.

Наслідки дефіцитних станів Редагувати

Почервонілі, покриті лусочками, жирні, болючі, сверблячі ділянки шкіри (особливо навколо носа, роту, вух, статевих губ у жінок та мошонки у чоловіків);
болючі тріщини в куточках роту (ангулярний стоматит) і на губах (хейлоз);
гладкий фіолетовий язик, запалене горло;
почервоніння, пекучість очей, надмірна сльозоточивість, світлочутливість;
анемія з пониженим синтезом червоних кров'яних тілець;
летаргія, депресія, індивідуальні зміни;
хронічні захворювання (астма, хвороби серця, нирок, цукровий діабет, ревматоїдний артрит);
може збільшитись рівень холестеролу і холестерину низької щільності, зменшення холестерину високої щільності;
може збільшитись ризик утворення кальцієвих каменей у нирках.

Токсичність Редагувати

Тривале вживання високих доз піридоксину (більше 1000 мг/день), може стати причиною нейропатії, що характеризується втратою рефлексів, онімінням і поколюванням долонь та ступнів.