Юкатан (півострів)
Юката́н (ісп. Yucatán) — півострів у Центральній Америці, що відокремлює Мексиканську затоку від Карибського моря. Північну частину займають Мексиканські штати Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо; південь належить державам Гватемалі і Белізу. Площа близько 180 тисяч км². Назва перекладається як «ми вас не розуміємо», — так відповіли мешканці півострова першим європейцям на їхнє запитання: «Як називається ця земля?»[1].
| Юкатан | |
|---|---|
 | |
| 18°50′42″ пн. ш. 89°07′32″ зх. д. / 18.84500° пн. ш. 89.12556° зх. д.Координати: 18°50′42″ пн. ш. 89°07′32″ зх. д. / 18.84500° пн. ш. 89.12556° зх. д. | |
| Місцезнаходження | Центральна Америка |
| Довколишні води | Мексиканська затока, Карибське море |
| Площа | близько 180 000 км² |
| Найвища точка | 1122 м |
| Країна |  Мексика,  Беліз і  Гватемала |
| Регіон | Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо |
 | |
 Юкатан у Вікісховищі | |
На території півосторова існувала мая-тольтекська держава, столицею якої в XI столітті було місто Чичен-Іца, а після його руйнування у XII столітті — місто Маяпан.
Характеристика
ред.Північний і західний береги низькі, пологі, з піщаними мілинами й лагунами, східний берег урвистий, з великими затоками-бухтами, облямований кораловими рифами. Біля півострова протікає Карибська течія. Порти: Кампече, Прогресо.
Поверхня — низовинна рівнина, складена неогеновими кораловими вапняками, з невеликими підняттями і пагорбами висотою до 250 м; на південному сході — гори Мая висотою до 1112 м. Широко розвинені карстові явища; у зв'язку з цим наземних водотоків дуже мало (велика річка Беліз). Безліч глибоких (від 5 до 30 м) відкритих водойм у карстових вирвах (сенотах), що є постійним джерелом водопостачання.
Клімат тропічний, пасатний, на півночі посушливий, на півдні вологий. Часто бувають урагани. Середні місячні температури 20—28°С. Опадів від 500 мм на рік на північному заході до 3000 мм на південному сході.
У рослинному покриві на півночі переважають ксерофільні чагарники і рідколісся, у центральній частині та на півдні — вічнозелені тропічні ліси. Плантації агави-хенекена, цитрусових, бавовнику, кукурудзи, збирання соку саподіли.
Промисловість: деревообробна, легка, нафтопереробна. Також є теплові електростанції. На півострові Мексика планує побудувати космодром[2].
Примітки
ред.- ↑ Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія материків і океанів Короткий словник географічних назв (Р-Я). Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2012.
- ↑ Мексика побудує космодром на півострові Юкатан
- ↑ Мальовничий півострів Юкатан. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 21 січня 2012.
Література
ред.- Юкатан // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 828.;
- Юкатан // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Л. Н. Харитонова. Юкатан // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 609. — Ствп. 1808. (рос.);
- Юкатан // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 574.(рос.);
- Юкатан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.