Чичен-Іца

давнє місто у Мексиці

Чичен-Іца (науатль: Chichen Itza, вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/[2], від юкатецького словосполучення: chich'en itza' — «біля виходу джерела Іца») — стародавнє місто на півночі Юкатан.

Доколумбове місто Чичен-Іца
Pre-Hispanic City of Chichen-Itza [1]
Світова спадщина
20°40′59.000000101596″ пн. ш. 88°34′7.0000000995878″ зх. д. / 20.68306° пн. ш. 88.56861° зх. д. / 20.68306; -88.56861
КраїнаМексика Мексика
ТипКультурний
Критеріїi, ii, iii
Об'єкт №483
РегіонЛатинська Америка і Кариби
Зареєстровано:1988 (12 сесія)
Чичен-Іца (Мексика)
Чичен-Іца
Чичен-Іца на карті Мексики

Мапа
CMNS: Чичен-Іца у Вікісховищі

Чичен-Іца розташована у північній частині півострова Юкатан, в 120 кілометрах на південний схід від міста Мерида.

Історія

ред.
 
Ель-Караколь, обсерваторія
 
мапа центральної частини Чичен-Іци

Засноване, приблизно 455 року (згідно з книгою М. Стінгла, «Таємниці індіанських пірамід») невідомими натепер племенами майя. Тоді місто мало назву, яку дослідники розшифровують як Вук-Йабналь. Стосовно державного устрою замало відомостей, у написах того періоду зовсім відсутні згадки про священних ахавів.

У цей період держава була залежною від царства Талол зі столицею в Ек-Баламі. Правителі Чичен-Іци носили титул «священного кокоома» або ачлевааха. У середині 870-х років Вук-Йабналь на чолі із К'ак'упакаль-К'авіілєм скинув залежність від Ек-Балама.

Між 890 та 910 роками було захоплено представниками маянського племені іца, які перейменували місто на Чичен-Іца. Першим царем став Ах-Хольтуун-Балам. У середині X ст., за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

Наприкінці X ст. іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто. Чичен-Іца стає центром Маяпанської ліги.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтексько-маянської держави. Місто було перебудоване згідно зі смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступенева піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступеневій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених мая), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».

У 1194 році чиченські війська в битві біля Чикенчеена зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана Хапайкан. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили маяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — Чакшибчак із рештками своїх прибічників втік до Петен-Іци.

У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Маяпана.

Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно спорожніла.

На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу мая. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.

1843 року Чичен-Іца стала відомою широкому загалу завдяки книзі Джона Ллойда Стефенса «Інциденти подорожей на Юкатані» (з ілюстраціями Фредеріка Катервуда). У книзі розповідалось про поїздку Стефенса на Юкатан і його подорожі стародавніми містами мая, включаючи Чичен-Іцу. Книга підштовхнула до подальших досліджень міста.

Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським Національним інститутом антропології та історії (Instituto Nacional de Antropología e Historia[es], INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.

Дослідження

ред.

На початку квітня 2023 року, британська газета The Guardian повідомила, що в районі памʼятки Чичен-Іца на півострові Юкатан, під час археологічних розкопок було знайдено табло для ритуальної гри з мʼячем. На камʼяному табло діаметром 32 см і вагою 40 кг зображені два гравці біля мʼяча, а навколо них нанесені ієрогліфи. Один із археологів розповів, що в цьому місці складно знайти ієрогліфи мая, а на табло написали цілий текст[3]. Відповідно, мая могли грати в гру з мʼячем понад тисячу років тому. На даний час дослідники виконують деталізовані зображення у високому розширенні, щоб продовжити детальне вивчення знахідки, а саме стародавнє табло, яке датують 800—900 роками н. е., законсервують[4].

24 серпня 2023 року, Національний інститут антропології та історії Мексики (INAH) повідомив, що напередодні відкриття нової археологічної зони у місті мая Чичен-Іца, працівниками було знайдено скульптуру атланта, яка датована періодом між 800 та 1200 роками н. е. Скульптура виконана у класичному стилі та має розміри заввишки 90 сантиметрів та завширшки 45 сантиметрів[5][6]

Галерея

ред.
Чичен-Іца, Цомпантлі або Платформа черепів

Див. також

ред.
  • 12557 Каракол — астероїд, названий на честь обсерваторії, розташованої у Чичен-Іці.

Примітки

ред.
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Chichén Itzá. English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff. Inogolo. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 листопада 2007.
  3. Mayan ball game scoreboard thought to be over 1,000 years old found in Mexico. Reuters in Mexico City. Tue 11 Apr 2023 23.51 BST
  4. У Мексиці знайшли табло для ритуальної гри з мʼячем, у яку мая грали понад тисячу років тому. // Олексій Ярмоленко. 12.04.2023, 20:18
  5. Localizan escultura de atlante en sendero que conducirá a nueva sección de Chichén Itzá. Creado: 24 Agosto 2023
  6. Статую Атланта знайдено у місті Мая в Мексиці (ФОТО). 25.08.2023, 23:35

Посилання

ред.