Пужайкове

село Піщанської сільської громади, Подільський район, Одеської область

Пужа́йкове — село Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України. Історична назва села — Пужа́йків. Розташоване за 32 км від міста Балта. На півдні межує з селом Ракулове, на сході з селом Байбузівка, на півночі з селом Савранське та на заході з селом Піщана. Через село проходить дорога Р54 Піщана — Саврань.

село Пужайкове
Свято-Дмитрівська церква
Свято-Дмитрівська церква
Свято-Дмитрівська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Піщанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51120170040079590
Основні дані
Засноване 1792
Населення 2,193
Площа 7,05 км²
Густота населення 306,81 осіб/км²
Поштовий індекс 66112
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 48°06′41″ пн. ш. 29°49′42″ сх. д. / 48.11139° пн. ш. 29.82833° сх. д. / 48.11139; 29.82833Координати: 48°06′41″ пн. ш. 29°49′42″ сх. д. / 48.11139° пн. ш. 29.82833° сх. д. / 48.11139; 29.82833
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми р. Саврань, Смолянка
Відстань до
обласного центру
194,7 км
Відстань до
районного центру
32 км
Місцева влада
Адреса ради 66112, Одеська область, Подільський район, село Пужайкове
Карта
Пужайкове. Карта розташування: Україна
Пужайкове
Пужайкове
Пужайкове. Карта розташування: Одеська область
Пужайкове
Пужайкове
Мапа
Мапа

CMNS: Пужайкове у Вікісховищі

Історія ред.

По неофіційним даним село засновано на початку 18 століття, ймовірно на місці ранішого поселення під назвою Лягонци, знищеного під час війни 15481654 років. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 20 жителів села[1].

До 2015 року було центром сільської ради.

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2452 особи, з яких 1002 чоловіки та 1450 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2148 осіб.[3]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 94,73 %
молдовська 3,05 %
російська 2,03 %
болгарська 0,09 %
білоруська 0,05 %
гагаузька 0,05 %

Визначні пам'ятки ред.

На території села знайдений скарб із знарядь праці і зброї періоду бронзи. Біля села виявлений могильник черняхівської культури.

Церква святого Дмитра 1747 року. Перетворена з греко-католицької на православну у 1794 році. Церква збудована під протекцією Йосифа Любомирського. Спалена татарами у 1769, відновлена у 1779 року. Кам'яна церква святого Дмитра збудована в 1876.

13 січня 2019 року парафіяни Свято-Димитріївського храму УПЦ МП ухвалили рішення приєднатися до Православної церкви України.[5]

Дерев'яна хата[6] з села Пужайкове виставлена у Музею народної архітектури та побуту України.

Відомі люди ред.

  • Дикусар Андрій Миколайович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
  • Дорошенко Олександр Никифорович  (12.10.1939— заслужений лікар України, доктор медичних наук ЮНЕСКО, тривалий час очолював Рентгенологічне відділення Луганської обласної клінічної лікарні.
  • Кушнір Павло Григорович (17 липня 1947 р.-02 червня 2021 р.) — заслужений юрист України, державний радник юстиції 2-го класу, тривалий час займав керівні посади в органах Прокуратури (заступник Генерального прокурора Узбецької РСР, начальник управління справами прокуратури УРСР, начальник відділу Генеральної прокуратури України, прокурор області та інші).
  • Івоненко Іван Федорович — полковник юстиції (старший радник юстиції) тривалий час займав керівні посади в органах Прокуратури України (Шевченківський транспортний прокурор м. Сміла, Черкаської обл., прокурор Ленінського району м. Дніпро та інші).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Пужайкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. 
  5. Перша парафія МП на Одещині приєдналася до ПЦУ
  6. Фото

Джерела ред.