Піщана (Подільський район)
Піща́на — село в Україні, у Подільському районі Одеської області, розташоване на річці Савранка. Адміністративний центр Піщанської сільської громади.
| село Піщана | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Піщанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120170010068000 |
| Облікова картка | Піщана (Подільський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | XVI століття |
| Населення | 3,234 |
| Площа | 8,36 км² |
| Густота населення | 386,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66110 |
| Телефонний код | +380 4866 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д.Координати: 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Водойми | р. Саврань |
| Відстань до обласного центру |
198,6 км |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Ліси | Даничеве |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, вул. В. В. Приходька |
| Карта | |
  Піщана | |
 Піщана | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташоване за 25 км від міста Балта. На півдні межує з селами Новополь, Крижовлин та Шляхове, на сході з селом Пужайкове, на півночі з селом Гербине та на заході з селом Берізки-Чечельницькі Гайсинського району.
Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого значення Даничеве.
Історія ред.
До заснування села ред.
На территорії села та за ним знаходять багато пам´яток Черняхівської культури. Черепці та т.д також знайдено 4 кургана.
Заснування села та подальша історія. ред.
Неофіційні джерела говорять про заснування села у 16 столітті, коли на острові між двома рукавами Саврані поселилися селяни утікачі від Фільварок з Брацлавщини, заснувавши село Піщана. Перша згадка датована 1648 роком, на карті Гійома Левасера де Боплана[1]. На ній, село називалося Піщаний брід. На правому березі річки у другій половині 16 століття з'явилося село Цурканівка. У першій половині 17 століття обидва поселення об'єдналися в одне — Піщана. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. жителі Піщаної в рядах Брацлавського полку брали активну участь у боротьбі проти шляхетської Польщі. Але в другій половині XVII століття Польща знов захопила землі між Бугом і Дністром. Піщану віддано поміщику Ржевуському, який у північно-західній частині села спорудив маєток-фортецю. Під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. в східній частині села, що дістала назву Отаманівки, оселилося чимало чорноморських козаків.
За указом Павла І 1796 року козаків почали закріпачувати нарівні з селянами. В Піщані та навколишніх селах землями володіли здебільшого польські поміщики. Селяни-кріпаки змушені були працювати на пана 220 днів на рік і відбувати так звані шарваркові повинності, тобто додаткові дні. Найбільш поширеними формами протесту проти феодального гноблення стали втечі селян від поміщиків, підпали маєтків тощо. Особливо активізувалися антикріпосницькі виступи в 10—30-х роках XIX століття, коли в цих місцях діяли загони Кармалюка. Ще й досі в народній пам'яті зберігається легенда про Кармалюкове джерело біля села (Кадубчик). У 1846 році воно отримало статус містечка і стало волосним центром Балтського повіту. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт; 1923 1935 — Балтський район, 1935 1957 — Піщанський район, 1957 1962 — Савранський район, з 1962 Балтський район.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів села[2].
У 1930-1950-х роках сторіччя село Піщана було районним центром Піщанського району Молдавської АРСР (та згодом Одеської області[3]).
Населення ред.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3671 особа, з яких 1645 чоловіків та 2026 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3214 осіб.[5]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,04 % |
| російська | 2,04 % |
| вірменська | 0,77 % |
| молдовська | 0,71 % |
| білоруська | 0,15 % |
| болгарська | 0,03 % |
Визначні пам'ятки ред.
Поблизу села виявлені поселення трипільської і черняхівської культур. Сіцінський Юхим Йосипович в своєї книзі «Археологічна карта Подільської губернії» писав:
|
На вигоні біля села, на площі 5 десятин попадається безліч череп'я від глиняних якнайдавніших посудин. У 1891 році пан Зборовський провів розкопку до підґрунтя на площі 10 квадратних сажнів і знайшов 10 маленьких своєрідних глиняних посудин, 2 людських сидячих фігури з глини і глиняне сідальце (немов крісло). | 
|
Церква Різдва Богородиці — заснована у 1764 році (перетворена з греко-католицької на православну у 1794), була спалена турками. Нова церква Різдва Богородиці збудована у 1777 році, вона діяла до 1853 року, розібрана за наказом начальства воєнних поселень.
Церква Успіння — заснована у 1777 році. Існувала до 1865 року. Нова дерев'яна церква збудована у 1864 році. В 1896 капітально відремонтована, прибудована дерев'яна дзвіниця.
Визначні місця ред.
Лиса гора ред.
Лиса гора—так її називають селяни. За легендами на горі нема дерев через те, що відьми вирощювали там трави для своїх зілль. Зараз гора почала заростати. Селяни шуткують, що у селі зникли відьми.
Даничеве ред.
Урочище «Дани́чеве» — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Лісове угіддя, розташоване у Подільському районі Одеської області, поблизу села Піщана.
Площа заказника — 354,0 га.
Урочише Данишеве було штучно створено у період боротьби з піщаними бурями. Основну його естетичну та рекреаційну цінність становлять вікові насадження сосни звичайної (природний ареал якої був за межами області). Згідно з даними екологічного обстеження 2003 р. рідкісних видів рослин і тварин не виявлено. Заказник створено для охорони лісового масиву на межі степової та лісостепової зон, та єдиного в області місця зростання вікових сосен. Заказник має велике природоохоронне та рекреаційне значення. На його території трапляються рідкісні та зникаючі види флори і фауни.
Також на территорії урочища є джерело під назвою Кадубчик. Воно тече через все урочище. Вода яка витікає з пагорба дуже чиста, її можна споживати як звичайну воду.
Освіта та медицина ред.
Освіта ред.
На терріторії села діють школа, школа-інтернат та дитячий садок. В них вчаться як і діти села так і сусідніх поселень. Раніше на территорії села діяло ще 2 школи.
Медицина ред.
На території села діє амбулаторія (раніше лікарня) та аптека.
Відомі люди ред.
- Брижатий Анатолій Дементійович. — (1936) — український журналіст, член НСЖУ.
- Петрашевський Станіслав Васильович[7] — (народився у 1935 — помер у 1996) — відомий український художник, керівник Житомирської обласної організації Національної спілки художників України.
- Сокерчак Вячеслав Михайлович (1947) — народний депутат України
- Черкашенко Іван Михайлович — прозаїк, публіцист
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Гійом Левассер де Боплан. Вікіпедія (укр.). 30 листопада 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Піщана. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ В. І. Кондратюк. Петрашевський Станіслав Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Джерела ред.
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Неофіційний сайт Балти
- Храми Поділля
- Житомирська обласна організація Національної спілки художників України
- Сіцінський Юхим Йосипович, «Археологічна карта Подільської губернії»
- Піщана — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)