Поповичі (Ковельський район)

село в Ковельському районі Волинської області України

Попо́вичі — село в Україні, у Голобській селищній територіальній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 322 особи. В селі є загальноосвітня школа https://popovichischool.e-schools.info Поповичівська гімназія, у якій є один із найбільших спортзалів в окрузі.

село Поповичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Голобська селищна громада
Основні дані
Засноване 1545
Населення 322
Площа 1,054 км²
Густота населення 305,5 осіб/км²
Поштовий індекс 45090
Телефонний код +380 3352
День села 3 жовтня
Географічні дані
Географічні координати 51°04′14″ пн. ш. 25°04′41″ сх. д. / 51.07056° пн. ш. 25.07806° сх. д. / 51.07056; 25.07806Координати: 51°04′14″ пн. ш. 25°04′41″ сх. д. / 51.07056° пн. ш. 25.07806° сх. д. / 51.07056; 25.07806
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми Ставок
Відстань до
обласного центру
38,7 км
Відстань до
районного центру
29 км
Найближча залізнична станція Стохід (зупинний пункт)
Відстань до
залізничної станції
3,6 км
Ліси Бронівіцкий ліс. Матвіїв ліс.
Місцева влада
Адреса ради 45090, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Поповичі
Староста Мартинець В.А.
Карта
Поповичі. Карта розташування: Україна
Поповичі
Поповичі
Поповичі. Карта розташування: Волинська область
Поповичі
Поповичі
Мапа
Мапа

Перша згадка про Поповичі належить до 1545 року[1].

Історія

ред.

У 1906 році село Голобської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верст, від волості 5. Дворів 24, мешканців 247[2].

В грудні 1926 року в селі виник осередок КПЗУ. З його ініціативи 8 листопада 1937 року революційно настроєна частина селян з Попович і Великого Порська надіслала листа до міністерства внутрішніх справ буржуазної Польщі, в якому різко протестувала проти колонізації українських земель, вимагала безплатної передачі поміщицьких земель безземельним і малоземельним селянам.

У роки Другої світової війни жителі села були у рядах радянської армії, ватажком „народних месників“ був місцевий житель, член КПЗУ з 1924 року Г. Ф. Мартинюк, іменем якого був названий колгосп. Він організував антифашистське підпілля, що діяло в Голобському, Рожищенському і Луцькому районах. Воно мало тісні зв’язки з Торчинським і Луцьким підпіллями та партизанськими загонами з’єднання А. П. Брянського. Німці за роки окупації знищили 125 будинків, розстріляли багато людей, 40 чоловік відправили на каторгу до Німеччини.

У 1935 –36 рр. солтисом села був Адам Простопчук.

На території Попович розташована центральна садиба колишнього колгоспу ім. Мартинюка, який мав 6 400 га землі, в тому числі орної — 2 790 га. Колгосп-мільйонер, одне з передових господарств у районі. Вирощував зернові й технічні культури, картоплю. Розвивав молочно-м’ясне тваринництво. Тракторна бригада колгоспу була — передова в районі. Налічувало 33 трактори в 15-сильному обчисленні, 12 комбайнів, 16 вантажних автомашин та іншої техніки. Механізовано близько 80 проц. робіт у рільництві і до 40 проц. у тваринництві. За трудові успіхи група колгоспників нагороджена орденами і медалями, серед них колишній голова колгоспу О. К. Стасюк — орденом Трудового Червоного Прапора.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 399 осіб, з яких 181 чоловік та 218 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 343 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].

Географія

ред.

Через село Свидники та повз села Малий Порськ та Поповичі проходить траса E85, що з'єднує Берестя з Чернівцями, в межах України автошлях М19, ділянка ЛуцькКовель. Паралельно з шосе тягнеться залізниця. В селі Свидники є зупинний пункт Стохід. Найближча залізнична станція — Голоби.

З південного боку за 1.5—2 км від сіл Свидники та Малий Порськ, та обабіч села Борщівка, протікає річка Стохід (права притока Прип'яті, басейн Дніпра).

Природа

ред.

Кулики (заказник)орнітологічний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт розташований на території Ковельського району Волинської області, на захід від села Поповичі.

Площа 25 га. Статус присвоєно згідно з розпорядженням обласної ради від 3.03.1993 року № 18-р. Перебуває у віданні: Поповичівська сільська рада.

Примітки

ред.
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

ред.
  • Попо́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.384

Посилання

ред.