Вікіпедія

Полошки

село у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Україна

Поло́шки — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Розташоване на річці Вербовитець (Вербоватиця або Ракита) за 13 км від центру громади міста Глухова та за 5 км від автодороги Київ — Москва М02E101. Населення станом на 2001 рік становило 1334 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Полошківська сільська рада.

село Полошки
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Тер. громада Глухівська міська громада
Код КАТОТТГ UA59100030170014698
Облікова картка Полошки 
Основні дані
Засноване друга половина XVI століття
Населення 1334
Поштовий індекс 41452
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°38′24″ пн. ш. 33°48′19″ сх. д. / 51.64000° пн. ш. 33.80528° сх. д. / 51.64000; 33.80528
Середня висота
над рівнем моря 		169 м
Відстань до
обласного центру 		142 км
Відстань до
районного центру 		13 км
Найближча залізнична станція Глухів
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м.Глухів, вул.Шевченка 6
Карта
Полошки. Карта розташування: Україна
Полошки
Полошки
Полошки. Карта розташування: Сумська область
Полошки
Полошки
Мапа
Мапа

CMNS: Полошки у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Полошки знаходиться на березі річки Ракита, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Щебри, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Сліпород. На річці кілька загат.

Топоніми назви

ред.
  • «Полошки» — «По»-«Влош»-«Ки», що варто трактупати, як «Після-Кельтів-Волохів».
  • «Полошки» з литовської мови — «підупалі» або «зруйновані», і містить найхарактерніший литовський наросток –шки.

Історія

ред.

Село відоме з другої половини XVI століття. В архівах зустрічаються дані про те, що заснування хутора Полошки відбулося козацькими старшинами. Тому переважна більшість прізвищ серед мешканців села типово козацька.

У 1801 році в маєтку поміщика Марковича в селі Полошки була знайдена каолінова глина, яка вважалася найкращою сировиною для порцелянового виробництва, бо особливо чистота і пластична. Звідси каолін вивозився на порцелянові заводи Російської імперії та за кордон.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Глухівської міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[2].

9 серпня 2024 року росіяни здійснили декілька авіаударів КАБами по населеним пунктам Глухівської міської громади, загалом 4 вибухи (по Глухівщині - 12 бомб): 2 бомби - по Глухову, ще по одній - по Полошках й Заруцькому [3]. За словами начальника Сумської ОВА Володимира Артюха протягом 9 серпня росіяни на Сумщині вперше використали нові бомби - універсальні міжвидові плануючі боєприпаси, певний гібрид між бомбою та ракетою: "Раніше це були прості КАБи, які планували й завдавали ударів по населених пунктах та об'єктах інфраструктури, зараз з'явилися нові плануючі боєприпаси. Вони такі ж, як і КАБи, але мають двигун. Ця бомба летить значно далі, у два рази, і точніше». Із 24 авіабомб, випущених вдень 9 серпня по території Сумської області нових бомб було – 11[4][5].

Населення

ред.

У церковній відомості про сповідь за 1780 рік в с. Полошки налічується 946 особи (482 чоловічої статі та 464 жіночої).

У 1859 році у казенному, козацькому селі налічувалось 159 дворів, мешкало 894 особи (411 чоловічої статі та 483 — жіночої), була православна церква та завод винокуріння[6].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Глухівської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1151 особа, налічувалось 220 дворових господарств, існувала православна церква, 3 постоялі будинки, водяний млин[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1745 осіб (861 чоловічої статі та 884 — жіночої), всі православної віри[8].

Динаміка населення
1780 1859 1885 1897 1980[9] 2001
946 894 1 151 1 745 1 792 1 334
▼ ▲ ▲ ▲ ▼

Соціальна сфера

ред.

В Полошках є школа, будинок культури з залом на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.

Відомі люди

ред.

В селі народилися:

Мешкали

Пам'ятки

ред.

Поблизу села виявлені залишки городища та курганний могильник періоду Київської Русі.

В Полошках знаходиться парк Скоропадського та діє Миколаївська церква (1796 рік).

Миколаївська церква
   
Вигляд 1
Вигляд 2

У селі споруджені монумент на честь радянських воїнів, загиблих при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів.

Меморіал на честь односельців
     
Вигляд 1
Вигляд 2
Вигляд 3

Традиції

ред.

У селі Полошки на Масляну «Варили вареники з сиром і пили-їли – “Масляну катають”», в’язали неодруженим колодку, а коли лягали спати, ховали за щоку сир – від відьом.[13]

Виробництво

ред.
  • ТОВ «Велетень» - агрофірма
  • ТОВ Полошківський Цегляний Завод

Галерея

ред.
     
Школа
Тік
Став
 
Панорама схилів села

Примітки

ред.
  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. ↑ На Сумщині протягом дня обстрілів зазнали 9 громад. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 10 серпня 2024.
  4. ↑ Російські військові за добу скинули на Глухівщину 12 КАБів. Глухів.City (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  5. ↑ РФ почала використовувати нові авіабомби. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 серпня 2024.
  6. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  7. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  8. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  9. ↑ «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  10. ↑ Бірюк В’ячеслав Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
  11. ↑ Родинам полеглих воїнів з Глухівщини вручили ордени «За мужність». ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 23 квітня 2024.
  12. ↑ Глухівська громада втратила захисника Анатолія Семерню.
  13. ↑ Яку традиційну страву готували на Масляну жителі Глухівщини?

Посилання

ред.

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полошки
  • Беляшевский Н. Ф. Раскопки могильника у деревни Богданово Глуховского уезда Черниговской губернии // АЛЮР (Археологическая летопись Южной России). — К., 1900. — Т.2.
  • Зайцева Н. О. Етнограф П. Я. Литвинова В. // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 р.). — Глухів, 2002.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полошки&oldid=43354586