Поклоніння волхвів (ван дер Вейден)
«Поклоніння волхвів» або «Вівтарний образ Святого Колумби» (нід. Columba-altaarstuk) — вівтарний триптих ранньонідерландського живописця Рогіра ван дер Вейдена. Робота, датована періодом між 1450 і 1464 роками, складається із трьох картин, написаних олією на дубовій дошці. Вівтарний образ декілька століть знаходився в церкві Святого Колумби у Кельні й наразі є частиною колекції живопису Старої пінакотеки у Мюнхені.
| нід. Columba-altaarstuk | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Рогір ван дер Вейден (1450—1464) |
| Час створення: | бл. 1450-1464 рр. |
| Розміри: | 138 × 153 см |
| Висота: | 138 см |
| Ширина: | 153 см |
| Матеріал: | деревина, дуб, олійні фарби |
| Жанр: | сакральне мистецтво[1] |
| Зберігається: | Мюнхен, Німеччина |
| Музей: | Стара пінакотека |
 Поклоніння волхвів у Вікісховищі | |
Попередня історія ред.
Вибір художником популярного богословського та іконографічного сюжету Поклоніння волхвів був невипадковим — у XII столітті до Кельна перенесли, за переказами, мощі волхвів, і з того часу місто стало своєрідним центром присвяченого їм культу[2]. «Поклоніння волхвів» було центральною картиною триптиха Штефана Лохнера на честь святих-покровителів Кельна (1440-ті роки), написаного для вівтарного образа Кельнського собору. У численних деталях та мотивах картини ван дер Вейдена помітний вплив Лохнера; також припускають, що перевершити у майстерності популярного кельнського художника було умовою, яку ван дер Вейдену поставив саме замовник[3]. Ім'я донатора остаточно не встановлено, але припускають, що це міг бути бургомістр Кельна фон дем Вассервасс[4][5][6].
Опис ред.
На триптиху зображені сцени з раннього життя Ісуса Христа. Картини виконані олією на дубових дошках. Зліва направо зображені Благовіщення (138 x 70 см), Поклоніння волхвів (138 x 153 см) і Стрітення (138 x 70 см). Зворотний бік лівої та правої панелей вкритий захисним шаром фарби та не містить ознак того, що під ними сховані гризайлі або інші декоративні елементи[5]. Палацова пишнота картини ван дер Вейдена поєднує реалізм у деталях з релігійною символікою та релігійними алюзіями. Всі персонажі зображені з виразом глибокої серйозності на обличчях, і всі риси облич ретельно виписані[7]. Ван дер Вейден був першим, хто зобразив інтер'єр і екстер'єр того самого будинку на двох панелях[8]. Вчені вказують, що одночасне зображення на центральній панелі хліва і храму суперечить опису Різдва євангелістами, згідно з яким хлів знаходиться в Вифлеємі, а храм у Єрусалимі[8].
Благовіщення ред.
На лівій панелі триптиха зображено євангельський сюжет «Благовіщення». Архангел Гавриїл був посланий Богом до Назарету до Діви Марії зі звісткою про прийдешнє народження нею Спасителя світу[9].
Фігури розташовані в чітко обмеженому й тісному просторі, позбавленому глибини та перспективи: навіть ліжко та інші предмети заднього плану скоріше підкреслюють поверхню, ніж вказують на перспективу[10]. Сцена Благовіщення дозволяє зазирнути у спальню родини середнього достатку, наче ця спальня розташована в одному з будинків, зображених на задньому плані центральної панелі триптиха[7].
Поклоніння волхвів ред.
Хлів виступає в ролі сценічної декорації, на тлі якої розташовані персонажі — хлів зображений у формі руїн, що символізує Старий Завіт[10]. На центральній панелі триптиха домінує фігура Марії з немовлям, справа від них зображені троє волхвів та їх супутники. Волхви розташовані у низхідному до центру, діагональному порядку, причому найстарший із царів, стоячи на колінах, однією рукою підтримує ноги немовляти, а іншою підносить до своїх губ руки дитини. З лівого боку цей низхідний рух врівноважується фігурою Святого Йосифа, яка зорово обрамлює картину разом із фігурою молодшого із волхвів (останнього справа)[10].
У крайній лівій частині панно позаду Йосипа зображений, ймовірно, донатор, який оплатив працю художника[5]. Замовник із чотками в руках стоїть на колінах, відокремлений від інших невеликою стіною[11][12]. Міський пейзаж на задньому плані картини містить кілька невеликих фігур, що йдуть крутою стежкою, яка повертає вниз до хліва[13].
На колонні за спиною Марії зображено невелике розп'яття[5]. Вертикальна лінія, яка проходить через розп'яття і немовля Христа, візуально підкреслена червоним капелюхом (біля ніг найстаршого з волхвів), вказує на майбутні Страсті Христові[10]. Зображення розп'яття поруч із немовлям Христом не є анахронізмом — у більшості пізньосередньовічних зображень немовля Ісуса він зображувався із підказками, які розкривали незвичайну природу його буття і жертовної місії. Інтерпретаційною основою, найбільш часто використовуваною до таких зображень, є так звані «Пролептичні страсті» (англ. Proleptic Passion), тобто анахронічне проявлення смерті Христа у сценах його дитинства — змішання початку і кінця його людського життя[14].
Стрітення ред.
На правій частині триптиха — Марія разом із Йосипом прийшла з Вифлеєма до Єрусалимського храму, принісши сорокаденне немовля. Згідно із законом Мойсеєвим (Вих 13:1-2,11-16), батьки повинні були приносити до храму для посвяти богові своїх первістків у сороковий день після народження[15]. При цьому годилось на подяку богові принести пожертву — у кошику в служниці двоє голубів[16].
Сцена Стрітення відбувається біля входу в восьмикутну будівлю, у зоні, оточеній монументальними арками, — ще одне сміливе та новаторське використання простору та перспективи[17].
Права частина триптиха виконана у манері «нідерландської школи», для якої характерні ретельне пропрацьовування зовнішнього вигляду персонажів та довколишнього пейзажу, а також вираз зосередженості та відстороненості на обличчях персонажів[18].
Провенанс ред.
Припускається, що спочатку триптих знаходився в каплиці Св. Марії, яку Йоганн Рінк, меценат цього храму, спорудив як частину церкви Св. Колумби в 1458—1464 роках, однак донатором, зображеним на центральній панелі, є не він[7].
Документальний провенанс починається з 1801 року, коли вівтарний образ був внесений в опис кельнської церкви Святого Колумби. Він знаходився у північному нефі родинної поховальної каплиці фон дем Вассервассів, присвяченій Святому Юрію[19] і ймовірно спорудженій у 1460-х роках бургомістром Кельна Годдертом фон дем Вассервассом[5]. Цей же чоловік, можливо, був замовником твору[5]. Оскільки картина неодноразово копіювалася німецькими художниками наприкінці XV — на початку XVI століття, історик мистецтва Лорн Кемпбелл[en] зробив висновок, що триптих вже тоді перебував у Кельні. Сюльпис[en] і Мельхіор Буассере[en] придбали триптих у 1808 році; їхню колекцію було придбано у 1827 році королем Баварії Людвігом I для Старої Пінакотеки у Мюнхені[5].
Датування та атрибуція ред.
Перші власники триптиха колекціонери Буасере приписували триптих Яну ван Ейку. Починаючи з другої половини XIX століття авторство Рогіра ван дер Вейдена вважається загальновизнаним[20].
Немає жодного збереженого до наших днів твору ван дер Вейдена, підписаного або датованого. Також невідомо жодних документів чи сучасних художникові літературних джерел, які б допомогли бібліографам уточнити датування. Атрибуція сама по собі є основним завданням для істориків мистецтва, а для непідписаних та недатованих робіт ван дер Вейдена ця проблема особливо складна. Проте непрямі докази та стилістичний аналіз дозволили фахівцям прийти до рідкісного в цій галузі консенсусу щодо датування та атрибуції ранніх робіт художника, виконаних під впливом його вчителя Робера Кампена. Інша річ — більш пізні роботи ван дер Вейдена, послідовність та датування яких фахівці визначали, аналізуючи стилістичний розвиток творів художника[19].
Проблема датування вівтаря Святого Колумби викликала жваві суперечки серед істориків мистецтва. Більшість фахівців другої половини XX століття датує роботу кінцем 1450-х — початком 1460-х років. З ними не згоден бельгійський вчений Ван Пуйвельде[nl], пов'язуючи вівтар Колумби з більш ранньою роботою ван дер Вейдена «Зняття з хреста»[19].
Крім аналізу стилістичного розвитку картин ван дер Вейдена, мистецтвознавці враховують розміри триптиха та дати побудови приміщень, в яких міг бути розміщений вівтар. Також береться до уваги проблема визначення особи спонсора вівтаря. Історик мистецтва Ервін Панофскі досліджував міський пейзаж на центральній панелі й дійшов до висновку, що зображений там замок свідчить на користь датування пізніше 1452 року[4]. Крім того, третього царя з центральної частини триптиха деякі фахівці ідентифікували як Карла Сміливого у віці не менше 25 років, що свідчить на користь більш пізнього датування твору — пізніше ніж 1458 року[19].
За допомогою інфрачервоної рефлектографії дослідники виявили, що цей твір художника відрізняється від інших і, ймовірно, над триптихом працювали помічники ван дер Вейдена[21]. Деякі вчені вважають, що в роботі над триптихом брав участь Ганс Мемлінг, який ймовірно стажувався у майстерні ван дер Вейдена[22]. Триптих ван дер Вейдена послужив джерелом натхнення для деяких робіт Ганса Мемлінга, зокрема для вівтарного образа Яна Флорейна[nl][23].
Примітки ред.
- ↑ https://rkd.nl/explore/images/218964
- ↑ Яйленко, 2005, с. 177, Рогир ван дер Вейден. Поклонение волхвов.
- ↑ Ridderbos, 2005, с. 38—39.
- ↑ а б Schulz, 1971, с. 65.
- ↑ а б в г д е ж Campbell, 2004, с. 98.
- ↑ Ridderbos, 2005, с. 36.
- ↑ а б в Rogier van der Weyden, Columba-Altar: Verkündigung, um 1455, Bayerische Staatsgemäldesammlungen — Alte Pinakothek München, (Zuletzt aktualisiert am 24.08.2023)(нім.)
- ↑ а б Borchert, 2008, с. 89.
- ↑ Acres, 1998, с. 433.
- ↑ а б в г Ridderbos, 2005, с. 37.
- ↑ Barbara H. Rosenwein. A Short History of the Middle Ages. — University of Toronto Press, 2009. — Т. 1. — С. 340. — ISBN 9781442601048.
- ↑ WEYDEN, Rogier van der «St Columba Altarpiece (central panel)». wga.hu. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Acres, 1998, с. 426.
- ↑ Acres, 1998, с. 424.
- ↑ Сретение Господне во Храме // Библейская энциклопедия архимандрита Никифора. — М., 1891—1892.(рос.)
- ↑ Acres, 1998, с. 441.
- ↑ Borchert, 2008, с. 88.
- ↑ Яйленко, 2005, с. 212, Рогир ван дер Вейден. Принесение во храм..
- ↑ а б в г Schulz, 1971, с. 64.
- ↑ Ridderbos, 2005, с. 36—37.
- ↑ Ridderbos, 2005, с. 38.
- ↑ James E. Snyder. Hans Memling Netherlandish painter // Article History. — Encyclopedia Britannica, 2023. — 8.
- ↑ Borchert, 2008, с. 87.
Література ред.
- Яйленко Е. В. Библейские сюжеты в европейской живописи. — М. : Олма-Пресс, 2005. — С. 423. — ISBN 978-5224052516. (рос.)
- Alfred Acres. The Columba Altarpiece and the Time of the World // The Art Bulletin. — CAA, 1998. — Vol. Vol. 80, No. 3 (Sep., 1998). — P. 422—451. (англ.)
- Till-Holger Borchert. Hans Memling and Rogier van der Weyden // Invention : Northern Renaissance studies in honor of Molly Faries / Edit: Julien Chapuis. — Turnhout : Brepols, 2008. — Т. 5. — С. 86—93. — ISBN 978-2-503-52768-0. (англ.)
- Lorne Campbell. Adoration of the Kings triptych, known as The Columba Triptych // Van der Weyden / Ed.: Christoper Wright. — L. : Harper and Row, 2004. — С. 98—101. — ISBN 1904449 247. (англ.)
- Bernhard Ridderbos, Anne Van Buren, Henk Van Veen. Rogier van der Weyden, The Columba Altarpiece // Early Netherlandish Paintings: Rediscovery, Reception and Research. — Am. : Amsterdam University Press, 2005. — С. 36—42. — ISBN 978-0892368167. (англ.)
- Anne Markham Schulz. Columba Altarpiece and Rogier van der Weyden's stylistic development // Kunst Hrsg. von den Staatl. Kunstsamml. u. Zentralinst. für Kunstgeschichte in München. — München : Prestel, 1971. — Vol. 22, iss. 3. — P. 63—87. — ISSN 0077-1899. (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поклоніння волхвів (ван дер Вейден)
| Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |