Відкрити головне меню
Католицькі чотки-розарій

Чо́тки (множина від давньорус. чьтъка, від чьсти — «читати», «лічити», «рахувати»)[1] — шнур або стрічка, найчастіше замкнуті в кільце, на яких нав'язані вузлики або нанизані намистини (зерна), пластинки чи інші однорідні елементи. У багатьох релігіях, зокрема буддизмі, індуїзмі, ісламі та християнстві, використовуються для рахунку прочитаних молитов чи інших ритуальних дій, збереження уваги й концентрації, задавання ритму тощо.

Малі православні чотки-вервиця на 50 вузлів

Найдавніші з відомих чоток були створені в II тисячолітті до нашої ери в Індії.

У християнстві використання чоток відоме з II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. В період середньовіччя Латинська церква перейняла чотки від Східної церкви[2].

На давніх образах бачимо перших руських ченців у Києві — святих Антонія й Феодосія Печерських — з чотками в руках.

Давньоруський «Номоканон» з XI ст. приписує у 87 правилі: «Вервиця хай має 103 вузли. На всякому вузлі хай мовить чернець приписану молитву». Коли хто вступає в чернечий стан, одержує вервицю зі словами: «Брате, прийми духовний меч, слово Боже…». Отже, вервиця — це духовний меч ченця, яким він має поборювати всі спокуси. Носять їх і православні єпископи.

У XV-XVII ст. в Київській митрополії розрізняли чотки та вервицю, хоча тепер дехто змішує поняття. Чотки — це 150 (або 33) вузликів для відчитки псалтиря чи Ісусової молитви без розподілу, а вервиця — це вузлики розділені по десятках[джерело?].Тарас Шевченко, змальовуючи в поемі «Чернець», образ Семена Палія, що пішов до Межи́горського Спаса, згадує й за чотки:

« …Перехрестився, чотки взяв…
І за Україну молитись
Старий чернець пошкандибав.
»


РізновидиРедагувати

  • Християнські:
  • Джапа-мала (санскр. जप माला), мала (санскр. माला) — індуїстські та буддійські чотки
  • Субха (араб. سبحة‎‎), місбаха (араб. مسبحة‎‎), тасбіх (тесбіх, араб. تسبيح‎‎) — мусульманські чотки
  • Комболої (грец. κομπολόι) — грецькі чотки, котрі не мають релігійного значення

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. Вервиця | Уроки Біблії. bible-lessons.in.ua. Процитовано 2019-07-20.