Відкрити головне меню

«Подорожі пана Ляпки» (пол. Podróże Pana Kleksa) — польсько-радянський дитячий фільм-казка, знятий за мотивами творів польського письменника Яна Бжехви про пригоди чарівника Амброзія Ляпки.

Подорожі пана Ляпки Picto infobox cinema.png
Podróże Pana Kleksa
200px
Жанр сімейний
фентезі
Режисер Кшиштоф Градовський
Сценарист Ян Бжехва
Кшиштоф Градовський
У головних
ролях
Пьотр Фрончевський
Леон Немчик
Вєслав Міхніковський
Георгій Віцин
Оператор Влодзимеж Глодек
Композитор Богдан Мазурек
Анджей Кожиньський
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Совінфільм
Кіностудія «Зодіак»
Тривалість 164 хв. (дві серії)
Мова польська (оригінал),
російська (дублювання)
Країна Польща Польща
СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 0091772
Попередній «Академія пана Ляпки»
Наступний Пан Ляпка у космосі

Зміст

СюжетРедагувати

Пан Ляпка, відвідавши вночі пацієнта лікарні Петрека, розповідає хлопчикові історію про те, як Великий Електронік з армією роботів захопив Острів Винахідників. Він поневолив учених і наказав своєму підручному полковнику Бомбелю знищити запаси чорнила в Королівстві Казок, щоб позбавити людей можливості записувати свої фантазії і підпорядкувати волі машин. Король доручає професорові Кляксі вирушити на кораблі в далекі країни і доставити необхідне країні чорнило. У складі екіпажу виявляються сміливий юнга Петрик та Боніфацій — агент Великого Електроніка, який заважає виконанню цієї місії…

Після всіх пригод, перемоги, здобутої друзями професора над роботами, і втечі Великого Електроніка, пан Клякса карає Боніфація, повертаючи його в дитинство «для перевиховання», і відкриває родовище чорнила прямо перед палацом короля Аполлінарія.

Казка закінчується, а хлопчик-інвалід, прокинувшись вранці, виявляє, що знову може ходити.

Сюжет фільму має мало спільного з текстом книги Яна Бжехви (наприклад, в оригіналі Гроссмеханік — негативний персонаж, у фільмі його «розділили» на власне Гроссмеханіка та Великого Електроніка, якому передали всі його негативні риси).

В роляхРедагувати

  • Петро Фрончевський — професор Ляпка (озвучує Артем Карапетян) / вокал
  • Малгожата Островська — морська королева Аба (озвучує Ольга Гаспарова)[1]
  • Генрік Биста — Великий Електронік (озвучує Дмитро Матвєєв)
  • Збігнєв Бучковський — полковник Алоізій Бомбель, колишній помічник цирульника Філіпа (озвучує Володимир Шаїнський)
  • Георгій Віцин — Аполлінарій Бай, король Королівства Казок
  • Ірина Губанова — королева Банялука 
  • Лєна Морозова — принцеса Резеда
  • Єжи Боньчак — зрадник Боніфацій (озвучує Ігор Ясулович)
  • Мартін Бараньский — Петрек
  • Вєслав Михниковський — доктор Пай-Хі-Во
  • Владислав Ковальський — Гроссмеханік, президент Острова Винахідників
  • Володимир Федоров — міністр інформації
  • Леон Нємчик — Філіп, робот 13-го покоління (озвучує Олег Мокшанцев)
  • Єжи Кришак — магістр Пілюль II, правитель Аптекарії (озвучує Вадим Захарченко)
  • Микола Погодін — начальник палацової варти у Королівстві Казок
  • Катажина Козак — дівчина
  • Марія Квос-Моравська — фрейліна
  • Міхал Аніол — капітан Кватерно (озвучує Володимир Антонік)
  • Петро Грабовський — кок Фортелас (озвучує Вадим Андрєєв)
  • Януш Ревиньський — боцман Банк (озвучує Олексій Сафонов)
  • Маріан Глінка — Барнаба
  • Ришард Дрегер — аптекар Прот (озвучує Юрій Маляров)
  • Богуш Більовський — Таленс
  • Ян Янковський — стражник
  • Маріуш Забродзький — вокал
  • Едіта Гепперт — вокал
  • Лех Ордон — вокал
  • Мечислав Чехович — голос короля Аполлінарія в польській версії / вокал

Знімальна групаРедагувати

  • Автор сценарію: Кшиштоф Градовський
  • Режисер: Кшиштоф Градовський
  • Оператор: Влодзімєж Глодек
  • Звукооператор: Єжи Блашиньский
  • Художники: Микола Терехов, Анджей Ковальчик, Пшемислав Левандовський
  • Композитор: Анджей Кожиньский

Технічні даніРедагувати

  • кольоровий, звуковий
  • Дві серії: «Посланці казки» та «Острів винахідників»
  • Прем'єра: у Польщі — 5 лютого 1986 року, в СРСР — в листопаді 1986 року.

Зйомки фільму проходили на території Вірменії (міжнародний аеропорт «Звартноц», вірменський язичницький храм Гарні), в Криму (Воронцовський палац в Алупці та Ластівчине гніздо), на Кавказі та в Болгарії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Також виконала фінальну пісню.

ПосиланняРедагувати