Дмитро Миколайович Матвєєв (рос. Дмитрий Николаевич Матвеев; 13 березня 1953(19530313), Потсдам, НДР — 25 грудня 2018, Москва, Росія) — радянський і російський актор кіно та дубляжу, телеведучий.

Дмитро Матвєєв
Дмитрий Николаевич Матвеев
Дата народження 13 березня 1953(1953-03-13)
Місце народження Потсдам, НДР
Дата смерті 25 грудня 2018(2018-12-25) (65 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Красногорськ
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія актор
Кар'єра 1960—2018
IMDb ID 0560618

Біографія ред.

Народився 13 березня 1953 року у Потсдамі на території НДР.

У 1981 році закінчив ВДІК (майстерня С. Бондарчука й І. Скобцевої) і був розподілений на «Мосфільм», де й працював 10 років. З 1979 року знявся більш ніж в 30-ти картинах, одночасно із цим займався дубляжом на «Мосфільмі» і на кіностудії імені Максима Горького. Одна з його найкращих його ролей — начальник прикордонний застави Сушенцов у фільмі «Державний кордон. Рік 41», після чого за ним закріпився образ самого мужнього лейтенанта вітчизняного кінематографу.

Багато дублював в 1990-i роки, брав участь в озвучуванні фільмів і серіалів російською мовою, серед яких були «Вавилон 5» і «Швидка допомога». У мосфільмовських дубляжах був голосом Віна Дізеля («Чорна діра» і «Хроніки Ріддіка»), працював на студії «Варус-Відео». Озвучував усі передвиборні кампанії Єльцина, рекламу «Московська нерухомість», «Мальборо».

У 1995 році, коли з'явився «Дорожній патруль», він став закадровим голосом. У 1996 році був голосом передачі «Операція» на «ОРТ», потім був «Година пік» та «Петрівка, 38», а з 1999—2006 роках був голосом телеканалу «ТВЦ».

Останні роки телеглядачам Матвєєв запам'ятався ролями в російських серіалах, найвидоміші з них — продюсер Леонід Салін у серіалі «Приречена стати зіркою» та слідчий Малов у серіалі «Безмовний свідок».

Помер 25 грудня 2018 року у Москві. Прощання з актором відбулася на 26 грудня 2018 року. Був похований у Красногорську.

Фільмографія ред.

Ролі в кіно ред.

Посилання ред.