Площа Маланюка
Пло́ща Маланюка́ — площа у Львові, в центральній частині міста, неподалік від проспекту Шевченка. Розташована між вулицями Чайковського та Миколи Вороного.
| площа Маланюка Львів | |
|---|---|
.JPG) Вигляд на площу Маланюка з вулиці Тихої | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Євгена Маланюка |
| Колишні назви | |
| пл. Хоронщизни, пл. Домбровського В., Бурґпляц, пл. Домбровського В., пл. Домбровського Я. | |
| польського періоду (польською) | plac Chorążczyzny, plac Dąbrowskiego W. |
| радянського періоду (українською) | пл. Домбровського В., пл. Домбровського Я. |
| радянського періоду (російською) | пл. Домбровского В., пл. Домбровского Я. |
| Загальні відомості | |
| поштові індекси | 79000[1] |
| Транспорт | |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 2, 4, 6—8[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 7[3] |
| Державні установи | Прокуратура Галицького району м. Львова |
| Медичні заклади | стоматологічна клініка Ухача Р. Т. |
| Поштові відділення | МВПЗ Львів-поштамт (вул. Словацького, 1)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Площа Маланюка у Вікісховищі | |
Площа має форму неправильного ромба (зі сторонами завдовжки бл. 50 м), витягнутого з півдня на північ (від вулиці Чайковського до вулиці Вороного). Із заходу до площі прилучається вулиця Тиха.
Назва ред.
- 1828—1892 роки — площа Хоронщизни[5].
- 1892—1941 роки — площа Домбровського В., на честь львівського ремісника-лакувальника, президента міста Львова[6], Почесного громадянина Львова Вацлава Домбровського[5].
- листопад 1941 — липень 1944 роки — Бурґпляц[7].
- липень 1944 — 1950 роки — площа Домбровського В., повернена передвоєнна назва[8].
- 1950—1993 роки — площа Домбровського Я., на честь польського політика, військового діяча, головнокомандувача збройних сил Паризької Комуни Ярослава Домбровського[8].
- сучасна назва від 1993 року, на честь українського письменника, поета, публіциста Євгена Маланюка[9][10].
Забудова ред.
В архітектурному ансамблі площі Маланюка переважає класицизм, віденська сецесія[4]. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки ред.
№ 1 — салон краси «Перлина».
№ 2 — власна кам'яниця Вацлава Домбровського, споруджена у другій половині XIX століття. 1892 року на його честь названа ця площа[11]. Нині на першому поверсі будинку міститься стоматологічна клініка Ухача Р. Т.
№ 3 — у міжвоєнний період тут містилися міський відділ здоров'я[12] та лазня Духенського[4]. Упродовж січня 1940 — березня 1951 року, з перервою на час німецької окупації міста, в будинку працювала одна з чотирьох дільниць народного суду Сталінського району міста Львова. Після утворення 5 квітня 1951 року з частини території Залізничного, Сталінського та Червоноармійського району — Ленінський район міста Львова, в будинку запрацювала одна з п'яти дільниць народного суду Ленінського району міста Львова. 30 червня 1960 року скасовано поділ народних судів на дільниці та введено єдину назву — народний суд Ленінського району міста Львова. 1991 року перейменований на Галицький районний суд міста Львова[13], а у будівлі відділу суду, що на площі Маланюка, 3, відтоді міститься прокуратура Галицького району міста Львова. У 1950-х роках тут також діяли плодоовочевий комбінат та міський відділ здоров’я[4].
№ 4 — на початку XX століття в будинку працювала лазня[14]. Нині тут міститься салон краси і школа перукарського мистецтва Степана Ченя.
№ 6 — до 2005 року історики вважали, що у цьому двоповерховому будинку на початку XX століття мешкав історик, професор Львівського університету Михайло Грушевський. Навіть планувалося встановити там пам’ятну таблицю. Факт проживання Грушевських за цією адресою не підтвердився. У 1900—1902 роках родина Грушевських мешкала у власній віллі на вулиці Понінського, 6 (нині — вулиця Франка, 154)[11]. Нині в будинку містяться офіси різних організацій, зокрема, офіс Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України».
№ 7 — триповерхова кам'яниця, споруджена 1897 року у неоромантичному стилі. У радянський час — звичайний житловий будинок. 2013 року у кам'яниці відкрився бутик-готель «Шопен», розрахований на сімнадцять номерів[15]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 718-м[3].
№ 8 — до 1939 року тут містилася нотаріальна контора доктора права Ефроїма Стіха[16].
-
Західна частина площі -
Готель «Шопен»
(пл. Маланюка, 7) -
Східна частина площі
_(5).JPG)
_(2).JPG)
_(1).JPG)
Посередині площі розташований сквер, де у XIX столітті існувала криниця. У 1933—1941 роках криниця була доповнена скульптурним фонтаном. У січні 1980 року на місці фонтану встановлений та відкритий пам'ятник радянському письменнику Степанові Тудору (скульптор — Дмитро Крвавич, архітектор — Мирон Вендзилович). Демонтований 7 вересня 2016 року[17]. Після закінчення реконструкції площі у 2018 році, тут запрацював питний фонтан-бювет. Фонтан сконструйований таким чином, щоб з нього могли пити і люди, і домашні улюбленці[18]. 26 серпня 2021 року в межах 5-го міжнародного фестивалю класичної музики «LvivMozArt», присвяченому 230-літтю від дня народження композитора Франца Ксавера Моцарта, на площі Маланюка відкрили алегоричну скульптуру композитора (скульптор Себастіан Швайкерт)[19].
-
Криниця з скульптурним фонтаном (1934) -
Пам'ятник Степанові Тудору -
Скульптура композитора Франца Ксавера Вольфганга Моцарта
Примітки ред.
- ↑ а б {{cite web|url = https://index.ukrposhta.ua/find-post-index%7Cназва = Знайти поштовий індекс|автор = |дата = |вебсайт = ukrposhta.ua|видавець = Укрпошта|url-архіву = Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б в г 1243 вулиці Львова, 2009, с. 112.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
- ↑ Przewodnik po Lwowie i okolicy... — S. 30.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 100.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 80.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 37.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 78.
- ↑ а б І. Мельник (29 вересня 2016). Михайло Грушевський і Львів. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Kronika // Chwila. — № 1361. — 26 wrzesnia 1927. — S. 10. (пол.)
- ↑ Історична довідка про Галицький районний суд м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
- ↑ Przewodnik po Lwowie i okolicy… — S. XX.
- ↑ Офіційна сторінка готелю «Шопен». chopinhotel.com.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 27. (пол.)
- ↑ Юрій Герун (7 вересня 2016). У Львові демонтували пам'ятник радянському письменнику Тудору. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 30 квітня 2023.
- ↑ Як виглядає площа Маланюка після реконструкції, — фото, відео. 032.ua. 20 травня 2018. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 вересня 2020.
- ↑ Ольга Гринько, Юлія Девда (26 серпня 2021). У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 26 серпня 2021.
Джерела ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 81. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Маланюка пл. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 99. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Львів: туристичний путівник / упоряд. Ю. Бірюльов. — 1-ше. — Львів : Центр Європи, 1999. — С. 140—141.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 9. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 227—229. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 5. (пол.)
- Przewodnik po Lwowie i okolicy z Żółkwią i Podhorcami. Z planem miasta i teatru / Oprac. F. Jaworski. — Lwów: 1910. — 331 s. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Євгена Маланюка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2023.
- Юлія Сабадишина. Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 18 травня 2023.