Вулиця Тиха (Львів)

вулиця у Львові, Україна

Вулиця Ти́ха — невеличка вулиця у Галицькому районі міста Львова, в центральній частині міста. Починається від площі Євгена Маланюка і впирається у заднє подвір'я палацу Потоцьких.

Вулиця Тиха
Львів
Вигляд на вул. Тиху від палацу Потоцьких
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Колишні назви
Хоронщизни сліпа, Ціха, Штіллеґассе, Ціха
польського періоду (польською)Chorążczyzny ślepa, Cicha
Загальні відомості
Протяжність60 м
Координати початку49°50′14.56″ пн. ш. 24°1′40.93″ сх. д. / 49.8373778° пн. ш. 24.0280361° сх. д. / 49.8373778; 24.0280361
Координати кінця49°50′13.46″ пн. ш. 24°1′38.48″ сх. д. / 49.8370722° пн. ш. 24.0273556° сх. д. / 49.8370722; 24.0273556
поштові індекси79005[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділенняВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1]
ПідприємстваЛКП «Княже місто»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Тиха у Вікісховищі

Назва

ред.
  • 1860 — 1871 роки — вулиця Хоронщизни сліпа[2].
  • 1871 — травень 1942 роки — вулиця Ціха[2].
  • травень 1942 — липень 1944 роки — Штіллеґассе[3].
  • липень 1944 — 1946 роки — вулиця Ціха, повернена передвоєнна назва[3].
  • сучасна назва — вулиця Тиха від 1946 року[3].

Забудова

ред.

Вулиця забудована триповерховими будинками кінця XIX — початку XX століття.

№ 1 — триповерхова кам'яниця споруджена наприкінці XIX століття для Ірени Крувчинської[4], від 1909 року власником будинку була Леонтина Вернер[5]. На той час в будинку мешкали власник агенції нерухомості Ромуальд Макаревич[6]; власник фабрики керамічних виробів у Ґлінську (виробництво, постачання та продаж портландцементу, вогнетривкої цегли, кафельних печей) Арнольда Вернера[7], власниця школи сольного співу А. Домбровська[8].

№ 3 — триповерхова кам'яниця споруджена у другій ХІХ століття. У 1880-х роках в будинку працювала крамниця мила та свічок Юзефа Ґорнунґа[9].

№ 5 — до 1918 року в будинку працювала друкарня львівського політичного часопису «Dziennik Polski», власником якої був Фелікс Войнаровський[10] та Технічна інспекція товариства взаємного страхування котлів[11]. Наприкінці 1940-х років в будинку містилася артіль «Аналітик» Львівського облхімхарчпромсоюзу, що займалася аналізом хімічної і харчової продукції та сировини[12]. Нині тут міститься ЛКП «Княже місто» Галицької райадміністрації[13].

Примітки

ред.
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 101.
  3. а б в Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 63.
  4. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 283.
  5. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 686.
  6. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 319.
  7. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 576, 633.
  8. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 650.
  9. Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa…1883… — S. 26.
  10. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 558, 677.
  11. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. І (dodatek).
  12. Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 177. (рос.)
  13. ЛКП «Княже місто» Галицька райадміністрація. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.

Джерела

ред.

Посилання

ред.