Відкрити головне меню

Па́нченкове  — село (до 1957 року — хутір) в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 694 особи. Орган місцевого самоврядування — Олександрівська сільська рада.

село Панченкове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Довжанський
Рада/громада Олександрівська сільська рада
Код КОАТУУ 4424281103
Основні дані
Засноване 1957
Населення 694
Площа 34,33 км²
Густота населення 20,22 осіб/км²
Поштовий індекс 94862
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°02′37″ пн. ш. 39°46′14″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.77056° сх. д. / 48.04361; 39.77056Координати: 48°02′37″ пн. ш. 39°46′14″ сх. д. / 48.04361° пн. ш. 39.77056° сх. д. / 48.04361; 39.77056
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Місцева влада
Адреса ради 94860, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Олександрівка, вул. Крупської, 52 , тел. 8-050-470-72-16
Карта
Панченкове. Карта розташування: Україна
Панченкове
Панченкове
Панченкове. Карта розташування: Луганська область
Панченкове
Панченкове
Мапа

Зміст

ГеографіяРедагувати

Географічні координати: 48°2' пн. ш. 39°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 34,3 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 11 км від Довжанська.

ІсторіяРедагувати

Засноване в 1924 році як хутір Панченкове. Статус села — з 1957 року.

24 червня 2014 року на ділянці державного кордону бойовики біля села Панченкове здійснили атаку на українську частину в районі державного кордону, солдат Борисенко зазнав поранень, в подальшому лікувався. Терористи під'їхали до блокпосту 72-ї бригади з білим прапором — нібито хочуть здаватися. Наблизившись до блокпосту, відкрили вогонь, загинули старший сержант Олександр Костюченко та солдат Ігор Білик. Бойовики несподівано поцілили керованою ракетою у БМП-2, біля якої знаходилися молодший сержант Приходько Олексій Олегович та старший солдат Цибора Віталій Вікторович, від важких поранень померли на місці. Вогнем у відповідь автомобіль з терористами було знищено.

11 липня 2014 увечері внаслідок спрацювання вибухового пристрою поблизу Панченкового — на маршруті руху військової техніки — загинули солдат Віталій Михайлов та механік-водій Костюченко О. А.[1]

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 694 особи, з них 12,54% зазначили рідною мову українську, 83,86% — російську, а 3,6% — іншу[2].

Соціальна сфераРедагувати

У Панченкові працює фельдшерсько-акушерський пункт та клуб.

Пам'яткиРедагувати

На території села були знайдені знаряддя праці епохи мезоліту (13-8 тисяч років тому).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

ПосиланняРедагувати