Вікіпедія

Тархан-Сунак

село в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим
(Перенаправлено з Островське (Джанкойський район))

Тархан-Сунак (крим. Tarhan Sunaq) (у 1948—2023 роках — Остро́вське) — село в Україні, в Єрмаківській сільській раді Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення складає 125 осіб.

село Тархан-Сунак
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060070070051856
Облікова картка Тархан-Сунак 
Основні дані
Колишня назва Остро́вське (1948—2023)
Населення 125 осіб
Поштовий індекс 96100
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°46′12″ пн. ш. 34°25′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 34.42139° сх. д. / 45.77000; 34.42139Координати: 45°46′12″ пн. ш. 34°25′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 34.42139° сх. д. / 45.77000; 34.42139
Відстань до
обласного центру 		96 км
Відстань до
районного центру 		4 км
Найближча залізнична станція Мамут
Відстань до
залізничної станції 		2 км
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Тархан-Сунак. Карта розташування: Україна
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак
Мапа
Мапа

CMNS: Тархан-Сунак у Вікісховищі

Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Островське перейменовано на Тархан-Сунак, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року.
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тархан-Сунак (значення).

Географія ред.

Село Тархан-Сунак розташоване за 96 км від Сімферополя та 4 км від районного центру, у степовому Криму, у гирлі однієї з впадаючих в Сиваш безіменних степових річок, висота над рівнем моря — 15 м[1]. Біля села пролягає залізнична лінія Харків — Севастополь та автошлях міжнародного значення М18E105 (Харків — Сімферополь). Найближчі сусідні села: Орак-Аджи (1,5 км) на захід та Вітвисте з Придорожнім (2 км) на північ. Найближча залізнична станція — Мамут (за 2 км).

Назва ред.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які підлягали до перейменування, відповідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].

Історія ред.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тархан Сонак входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після анексії Кримського ханства (8) 19 квітня 1783 року [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського ханства була утворена Таврійська область і село було приєднане до Перекопського повіту [5]. З 1796 по 1802 рік, після Павловських реформ, входило до складу Перекопського повіту Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Тархан-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища у Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, у селі Тархан-Сунак числилося 11 дворів і 77 жителів кримських татар[8]. На військово-топографічної карті 1817 року село Таркан Сунак позначене з 15 подвір'ями[9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Тархан-Сунак, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинської волості [10]. На карті 1842 року Тархан Сунак позначений умовним знаком «мале селе», тобто, менше 5 дворів[11].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту.

У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тархан-Сунак — власницьке село з 2 дворами і 8 жителями при колодязях[12]. Згідно ' «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Тархан-Сунак було покинуте жителями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[13] і залишалося в руїнах[14]. Якщо на триверстовій мапі 1865 село ще визначене, хоча, скоріше, як нежиле[15], то, на карті з коректурою 1876 року на йог місці позначений заїжджий двір[16]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Тархан-Сунак з 8 дворами і 57 жителями.

Після земської реформи 1890 року[17] Тархан-Сунак віднесли до Богемської волості. У «… Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волось ніяких даних про село, крім назви, не наведено[18]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в економії Тархан-Сунак числилося 47 жителів у 2 дворах[19]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[20], у Богемській волості Перекопського повіту значиться економія поміщика Толстова[21] Тархан-Сунак [22].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[23]. У 1922 році повіти перетворили в округу[24]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[25] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Тархан-Сунак входив до складу скасованого до 1940 року[26] Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [27].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[28]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[29] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[30]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Тархан-Сунак перейменували в Островське[31]. На 1968 село входило в Медведівську[32], з 1977 року — у складі Єрмаківської сільської ради.

Населення ред.

Відповідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 62 чоловіки та 71 жінка[33].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 125 осіб[34].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[35]:

Мова Відсоток
українська 44,00 %
російська 36,00 %
кримськотатарська 8,00 %
молдовська 1,60 %
білоруська 0,80 %
інші 9,60 %

Примітки ред.

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Тархан-Сунак. Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  3. ↑ Ф. Ф. Лашков. Каймаканства і в оних каймаканамі хто складається // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888. — Т. 6.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату)
  7. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. ↑ Ф. Ф. Лашков. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 108. — 1897.
  9. ↑ Карта Мухіна (1817). Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-1.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  10. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року, с. 136.
  11. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  12. ↑ [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  13. ↑ Е.Х. Сейдаметов. Еміграція кримських татар в XIX — поч. XX століть // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  14. ↑ К. В. Ханацький. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 421. Архівовано з джерела 26 червня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ X = 34.414312 & y = 45.766642 Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 25 березня 2015.
  16. ↑ Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 25 березня 2015.
  17. ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
  18. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  19. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  20. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  21. ↑ al = ermakovo Ермаково[недоступне посилання]
  22. ↑ Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. 1-ша. Статистичний нарис, випуск 4-го Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
  23. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  24. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  25. ↑ Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  26. ↑ Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Процитовано 4 квітня 2015.
  27. ↑ Гржибовська, 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 320.
  28. ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  29. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  30. ↑ Як заселяли Крим (1944—1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  31. ↑ Указ Президії НД РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  32. ↑ М. М. Панасенко (впор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 22. «Крим», Сімферополь. 1968. Процитовано 9 квітня 2015.
  33. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  34. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  35. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тархан-Сунак&oldid=40961895