Тархан-Сунак

село в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим

Тархан-Сунак (крим. Tarhan Sunaq) (у 19482023 роках — Остро́вське) — село в Україні, в Єрмаківській сільській раді Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення складає 125 осіб.

село Тархан-Сунак
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060070070051856
Облікова картка Тархан-Сунак 
Основні дані
Колишня назва Остро́вське (19482023)
Населення 125 осіб
Поштовий індекс 96100
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°46′12″ пн. ш. 34°25′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 34.42139° сх. д. / 45.77000; 34.42139Координати: 45°46′12″ пн. ш. 34°25′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 34.42139° сх. д. / 45.77000; 34.42139
Відстань до
обласного центру
96 км
Відстань до
районного центру
4 км
Найближча залізнична станція Мамут
Відстань до
залізничної станції
2 км
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Тархан-Сунак. Карта розташування: Україна
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Тархан-Сунак
Тархан-Сунак
Мапа
Мапа

CMNS: Тархан-Сунак у Вікісховищі

Географія ред.

Село Тархан-Сунак розташоване за 96 км від Сімферополя та 4 км від районного центру, у степовому Криму, у гирлі однієї з впадаючих в Сиваш безіменних степових річок, висота над рівнем моря — 15 м[1]. Біля села пролягає залізнична лінія Харків — Севастополь та автошлях міжнародного значення М18E105 (Харків — Сімферополь). Найближчі сусідні села: Орак-Аджи (1,5 км) на захід та Вітвисте з Придорожнім (2 км) на північ. Найближча залізнична станція — Мамут (за 2 км).

Назва ред.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які підлягали до перейменування, відповідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[2].

Історія ред.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тархан Сонак входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після анексії Кримського ханства (8) 19 квітня 1783 року [4], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського ханства була утворена Таврійська область і село було приєднане до Перекопського повіту [5]. З 1796 по 1802 рік, після Павловських реформ, входило до складу Перекопського повіту Новоросійської губернії[6]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [7], Тархан-Сунак був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища у Перекопському повіті … від 21 жовтня 1805 року, у селі Тархан-Сунак числилося 11 дворів і 77 жителів кримських татар[8]. На військово-топографічної карті 1817 року село Таркан Сунак позначене з 15 подвір'ями[9]. Після реформи волосного поділу 1829 року Тархан-Сунак, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинської волості [10]. На карті 1842 року Тархан Сунак позначений умовним знаком «мале селе», тобто, менше 5 дворів[11].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту.

У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тархан-Сунак — власницьке село з 2 дворами і 8 жителями при колодязях[12]. Згідно ' «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Тархан-Сунак було покинуте жителями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[13] і залишалося в руїнах[14]. Якщо на триверстовій мапі 1865 село ще визначене, хоча, скоріше, як нежиле[15], то, на карті з коректурою 1876 року на йог місці позначений заїжджий двір[16]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Тархан-Сунак з 8 дворами і 57 жителями.

Після земської реформи 1890 року[17] Тархан-Сунак віднесли до Богемської волості. У «… Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волось ніяких даних про село, крім назви, не наведено[18]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в економії Тархан-Сунак числилося 47 жителів у 2 дворах[19]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[20], у Богемській волості Перекопського повіту значиться економія поміщика Толстова[21] Тархан-Сунак [22].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[23]. У 1922 році повіти перетворили в округу[24]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[25] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Тархан-Сунак входив до складу скасованого до 1940 року[26] Німецько-Джанкойської сільради Джанкойського району [27].

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно Постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію[28]. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[29] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[30]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Тархан-Сунак перейменували в Островське[31]. На 1968 село входило в Медведівську[32], з 1977 року — у складі Єрмаківської сільської ради.

Населення ред.

Відповідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 62 чоловіки та 71 жінка[33].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 125 осіб[34].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[35]:

Мова Відсоток
українська 44,00 %
російська 36,00 %
кримськотатарська 8,00 %
молдовська 1,60 %
білоруська 0,80 %
інші 9,60 %

Примітки ред.

  1. Прогноз погоди в с. Тархан-Сунак. Weather.in.ua. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  3. Ф. Ф. Лашков. Каймаканства і в оних каймаканамі хто складається // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888. — Т. 6.
  4. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  5. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  6. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату)
  7. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  8. Ф. Ф. Лашков. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 108. — 1897.
  9. Карта Мухіна (1817). Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-1.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  10. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року, с. 136.
  11. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  12. [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  13. Е.Х. Сейдаметов. Еміграція кримських татар в XIX — поч. XX століть // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  14. К. В. Ханацький. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 421. Архівовано з джерела 26 червня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. X = 34.414312 & y = 45.766642 Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 25 березня 2015.
  16. Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 25 березня 2015.
  17. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
  18. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  19. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  20. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  21. al = ermakovo Ермаково[недоступне посилання]
  22. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. 1-ша. Статистичний нарис, випуск 4-го Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
  23. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  24. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  25. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  26. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Процитовано 4 квітня 2015.
  27. Гржибовська, 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 320.
  28. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  29. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  30. Як заселяли Крим (1944—1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  31. Указ Президії НД РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  32. М. М. Панасенко (впор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 22. «Крим», Сімферополь. 1968. Процитовано 9 квітня 2015.
  33. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  34. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  35. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.