Відкрити головне меню

Оситня́жка — село в Україні, в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Населення становить 967 осіб. Орган місцевого самоврядування — Оситнязька сільська рада. Сільській раді підпорядковані також села Писарівка та Берегове.

село Оситняжка
В'їзд до села
В'їзд до села
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський район
Рада/громада Оситнязька сільська рада
Код КОАТУУ 3523885201
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 967
Поштовий індекс 26020
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°54′23″ пн. ш. 31°48′44″ сх. д. / 48.90639° пн. ш. 31.81222° сх. д. / 48.90639; 31.81222Координати: 48°54′23″ пн. ш. 31°48′44″ сх. д. / 48.90639° пн. ш. 31.81222° сх. д. / 48.90639; 31.81222
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Водойми р. Гнилий Ташлик
Найближча залізнична станція Капітанівка
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 26020, Кіровоградська обл, Новомиргородський р-н. с. Оситняжка, вул. Лесі Українки, 15, тел. 4-25-12
Сільський голова Горбатюк Сергій Анатолійович
Карта
Оситняжка. Карта розташування: Україна
Оситняжка
Оситняжка
Оситняжка. Карта розташування: Кіровоградська область
Оситняжка
Оситняжка

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване у північній частині Новомиргородського району в долині річки Гнилий Ташлик, за 30 км на північний схід від районного центру і за 10 км від залізничної станції Капітанівка. В Оситняжці та її околицях існують кілька ставків; загальна їх площа на території сільської ради — 28 га.

В околицях села розташовані яри Железняків та Широкий берег; на південь від населеного пункту — невеликий Кирпин ліс, також поблизу села є лісовий заказник місцевого значення Окіп.

ІсторіяРедагувати

 
Оситняжка на військово-топографічній карті 1869 року

Поблизу села розташовані кілька курганів передскіфського і ранньоскіфського часу (VIIVI ст. до н. е).

Оситняжка заснована в першій половині XVIII століття втікачами з Полтавщини, Канівщини і Поділля. Назва села походить від рослини оситняк, що росла у тамтешніх низовинних місцях.

В 1851 році в селі на місці колишнього храму було збудовано дерев'яну Петропавлівську церкву, що належала до 4-го класу.

У лютому 1918 року влада в Оситняжці перейшла до більшовиків. 25 липня 1919 року в селі відбулась зустріч повстанських отаманів Нестора Махна та Матвія Григор'єва, які домовилися 27 липня провести мітинг в селі Сентовому.

На фронтах Другої світової війни воювали 460 жителів Оситняжки. 210 з них загинули, 212 нагороджені орденами та медалями.

У боях за звільнення села в лютому-березні 1944 року відзначився командир мінометної роти гвардії лейтенант Сергій Гнатович Постєвой[ru], який знищив німецький танк, самохідну гармату, 27 солдат, захопив полонених та цінні документи. Сергію Постєвому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а на місці його подвигу встановлено пам'ятний знак.

1959 року було затверджено генеральний план забудови Оситняжки.

За часів СРСР в Оситняжці містилась центральна садиба колгоспу імені Ілліча, існували цегельний завод, млин та олійня.

ДемографіяРедагувати

У 1864 році в Оситняжці мешкало 1936 осіб, з них: 1862 — православних, 35 — юдеїв та 29 — католиків.

Станом на 1869 рік, тут налічувалося 434 двори.

В 1970 році у селі проживало 2014 людей.

За даними перепису 2001 року, в Оситняжці мешкало 967 осіб.

Динаміка населення
1864 1970 2001
1936 2014 967

Рідна мова населення Оситняжки за переписом 2001 року:[1]

Мова Частка
  українська 99,17%
  російська 0,72%
  молдавська 0,10%

ІнфраструктураРедагувати

В селі розташована загальноосвітня школа I–III ступенів, будинок культури, лікарська амбулаторія, дошкільний навчальний заклад «Веселка», дільничний пункт міліції та три магазини. Станом на літо 2013 року проводиться підготовка до газифікації села.

Сільське господарствоРедагувати

Основним сільськогосподарським підприємством на території сільської ради є СТОВ «Оситняжка». Функціонують також кілька фермерських господарств.[2]

ТранспортРедагувати

Транспортне сполучення з районним та обласним центрами здійснюється щоденним рейсовим автобусом ОситняжкаКропивницький.

За 3 км на північний схід від села проходить автотраса, якою курсує рейсовий автобус сполученням НовомиргородЧеркаси.

ВулиціРедагувати

В Оситняжці налічується 7 вулиць та 13 провулків:[3]

Згідно з рішенням сесії Оситнязької сільської ради №32 від 24 грудня 2015 року, деякі вулиці села було перейменовано:[4]

Назва Колишня назва
Гагаріна вул.
Гетьманівська вул. Комсомольська вул.
Горького пров.
Залізняка Максима вул. Фрунзе вул.
Зелений пров. Калініна пров.
Лермонтова пров.
Лесі Українки вул. Леніна вул.
Лісний пров.
Ломоносова пров.
Миру вул. Воровського вул.
Молодіжна вул.
Незалежності пров. Дзержинського пров.
Пушкіна пров.
Різдвяний пров. Жовтневий пров.
Садовий пров. Карла Маркса пров.
Степовий пров.
Тихий пров. Крупської пров.
Чехова пров.
Шевченка пров.
Шкільна вул. 70-річчя Жовтня вул.

Характерною особливістю нумерації будинків на вулицях Оситняжки є їх розміщення не почергово (коли зазвичай існують парна та непарна сторони) а підряд, по одній стороні вулиці.

Казанська церкваРедагувати

В Оситняжці у пристосованому приміщенні розташована Казанська церква. Її настоятелем є протоієрей отець Іоанн (в миру — Іван Гойдош).[5] Реєстрація статуту церкви проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 285 від 6 листопада 1991 року.[6]

ФотогалереяРедагувати

         
Оситнязька ЗОШ
Будинок культури
Казанська церква
Дитячий садок «Веселка»
Лікарняна амбулаторія

Пам'ятникиРедагувати

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Воїнам, загиблим в роки Другої Світової Війни,
меморіал
по вул. Лесі Українки, навпроти будинку культури  
Постєвому Сергію[ru], пам'ятний знак по вул. Лесі Українки   Табличка на пам'ятнику сповіщає, що на цьому місці 25 січня 1944 року гвардії лейтенант Сергій Гнатович Постєвой[ru] здійснив подвиг, за який йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Механізатора,
скульптура
біля будинку культури  
Селянки,
скульптура
біля будинку культури  
Володимиру Леніну, пам'ятник у вестибюлі будинку культури  
Радянських воїнів,
братська могила
біля старої школи
Радянських воїнів,
братська могила
в східній частині села
Колпакова Н. І.,
могила
в східній частині села

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розподіл населення Оситняжки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  2. Оситняжка на B2BToday.com
  3. Вулиці Оситняжки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтень 2012. Процитовано 3 червень 2012. 
  4. На території Оситнязької сільської ради // «Новомиргородщина», № 12 (9355) від 19.03.2016. — С. 8.
  5. Духовенство Новомиргородського благочиння. Сайт Кіровоградської єпархії УПЦ МП
  6. Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.

ДжерелаРедагувати

  • Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — К.,1864.
  • Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с. ISBN 966-583-149-6
  • Інформація про Оситняжку на сайті села
  • Оситняжка на Derevushka.org.ua[недоступне посилання з квітень 2019]

ПосиланняРедагувати