Відкрити головне меню

Орілька — селище міського типу Лозівського району Харківської області. Назва походить від однойменної річки. Центр селищної ради. Розташована за 25 км від районного центру. Селищній раді підпорядковані населені пункти Запарівка, Петропілля, Хижняківка, Шугаївка, Українське,Яблучне.

смт Орілька
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Лозівський район
Рада Орільська селищна рада
Код КОАТУУ: 6323955700
Основні дані
Засноване 1902
Статус із 1962 року
Площа 4,89 км²
Населення 3175 (01.01.2017)[1]
Густота 799,22 осіб/км²
Поштовий індекс 64642
Телефонний код +380 5745
Географічні координати 48°58′34″ пн. ш. 36°01′04″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 36.01778° сх. д. / 48.97611; 36.01778Координати: 48°58′34″ пн. ш. 36°01′04″ сх. д. / 48.97611° пн. ш. 36.01778° сх. д. / 48.97611; 36.01778
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма річка Орілька
Відстань
Найближча залізнична станція: Орілька
До обл. центру:
 - залізницею: 168 км
 - автошляхами: 153 км
Селищна влада
Адреса 64640, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Орілька, вул. Перемоги, 58, тел. 66-4-74
Голова селищної ради Крикун Іван Олександрович
Карта
Орілька. Карта розташування: Україна
Орілька
Орілька
Орілька. Карта розташування: Харківська область
Орілька
Орілька
Орілька. Карта розташування: Лозівський район
Орілька
Орілька

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Орілька знаходиться на лівому березі річки Орілька. Вище за течією знаходиться Орільське водосховище, нижче за течією примикає село Хижняківка. Паралельно річці проходить Канал Дніпро — Донбас. Через селище проходить залізниця, станція Орілька.

ІсторіяРедагувати

Селище виникло у 1902 році під час будівництва залізниці Лозова — Полтава.

За часів СРСР було побудовано автоматизований цукровий завод, почав працювати в кінці вересня 1966, продуктивність якого становила 50 тисяч центнерів цукрових буряків за добу. Завод виробляв також глютамінову кислоту та сухий жом. Також працювали млин, олійниця, хлібоприймальний пункт і хлібопекарня. У селищі містилася центральна садиба колгоспу імені Свердлова (4700 гектарів сільськогосподарських угідь), що спеціалізувався на зерно-м'ясо-молочному напрямкові господарства.

Уродженці Орільки брали учать у бойових діях в Афганістані.

СучасністьРедагувати

Нині Орільський цукровий завод цілковито знищений, устаткування вирізане на метал, селище переживає занепад.

В 1990-х роках в Орільці було засновано патріотичну організацію — Орільська козацька сотня (один із активістів — Ремига). Проте особливої активності вона не проявила й скоро занепала. Мешканець Орільки Костриця був членом осередку ОУН (м) міста Лозова.

КультураРедагувати

Дві школи, один клуб, дві бібліотеки, лікарня, 1 аптека

РелігіяРедагувати

У селі знаходиться храм УПЦ МП, а також є невелика громада баптистів. Православна церква в селищі була одним із двох діючих храмів, що функціонував у повоєнні радянські часи на теренах Лозівщини.

Пам'яткиРедагувати

Орнітологічний заказник місцевого значення «Пташиний» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області. Знаходиться на острові Орільського водосховища.

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

ЛітератураРедагувати

Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.

ПосиланняРедагувати