Олексинці (Чортківський район)

село в Україні, Борщівського району Тернопільської області
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Оле́ксинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.

село Олексинці
Церква Перенесення Чесних Мощей Cвятого Миколая
Церква Перенесення Чесних Мощей Cвятого Миколая
Церква Перенесення Чесних Мощей Cвятого Миколая
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Більче-Золотецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060030050080759
Основні дані
Засноване 1448
Населення 1 073
Територія 3.583 км²
Густота населення 299.47 осіб/км²
Поштовий індекс 48732
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°48′14″ пн. ш. 25°50′37″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101
Сільський голова староста Болібрух Марія Василівна
Карта
Олексинці. Карта розташування: Україна
Олексинці
Олексинці
Олексинці. Карта розташування: Тернопільська область
Олексинці
Олексинці
Мапа
Мапа

CMNS: Олексинці у Вікісховищі

Було центром колишньої сільради

Населення — 1073 особи (2001).

Біля села є печера «Мушкарова яма» (довжина 6200 м).[1]

Географія

ред.

Село розташоване на відстані 383 км від Києва, 100 км — від обласного центру міста Тернополя та 18 км від міста Борщів.

Історія

ред.

Перша писемна згадка — 19 серпня 1448[2]. Назва, ймовірно, походить від імені Олекса[3].

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].

З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[5]

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 493 чоловіки та 676 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1097 осіб[7].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 99,44 %
молдовська 0,28 %
російська 0,28 %

Релігія

ред.

Пам'ятники

ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974); встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та полеглим односельцям під час 1-ї світ. війни (відновлено 1992), насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Віртуальна прогулянка печерою Мушкарова яма
  2. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 49-50.
  3. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Zbigniew Fras. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: PAN, 1994. — t. XXXIV/2, zeszyt 145. — S. 290. (пол.)

Джерела

ред.