Відкрити головне меню
Обінутузумаб
Систематизована назва за IUPAC
рекомбінантні IgG1 моноклональні антитіла до CD20
Класифікація
ATC-код L01XC15
PubChem ?
Хімічна структура
Формула C6512H10060N1712O2020S44 
Мол. маса 146100 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм НД
Період напіввиведення 26,4-36,8 діб
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ГАЗІВА®,
«Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія
UA/14232/01/01
06.03.2015-06/03/2020


Обінутузумаб (англ. Obinutuzumab, лат. Obinutuzumabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20.[1][2] Обінутузумаб застосовується внутрішньовенно.[3][4] Обінутузумаб розроблений у лабораторії компанії «Genentech»[5], яка є підрозділом компанії «Hoffmann-La Roche»[1], та застосовується у клінічній практиці з 2013 року.[6]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Обінутузумаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші[3]) моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні обінутузумабу із трансмембранним антигеном злоякісних зрілих В-лімфоцитів та як злоякісних, так і не злоякісних пре-В-лімфоцитів, що призводить до активації імунологічних реакції, які спричинюють лізис В-лімфоцитів, але не атакує нормальні зрілі В-лімфоцити та інші нормальні клітини плазми, а також нормальні стовбурові гемопоетичні клітини. Обінутузумаб призводить до лізису В-лімфоцитів також і завдяки механізму антитілозалежної клітинної цитотоксичності.<[4] ref name="compendium.com.ua"/> Обінутузумаб застосовується для лікування хронічного лімфолейкозу, частіше в комбінації з хлорамбуцилом або бендамустином, при неефективності або при неможливості застосування флударабіну.[1][2] Обінутузумаб також схвалений у США для лікування фолікулярної лімфоми у комбінації з бендамустином при неефективності попереднього лікування ритуксимабом.[5][7] У клінічних дослідженнях обінутузумаб виявив вищу ефективність у лікуванні хронічного лімфолейкозу в порівнянні з іншими моноклональними антитілами, зокрема офатумумабом[2] та ритуксимабом[8], а також ефективнішим за ритуксимаб у лікуванні фолікулярної лімфоми.[5]

ФармакокінетикаРедагувати

Обінутузумаб швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенного введення. Біодоступність препарату становить 100 %. Обінутузумаб проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Дані про метаболізм препарату та шляхи виведення з організму відсутні. Період напіввиведення препарату з організму становить 26,4—36,8 діб (варіює відносно гематологічного діагнозу), і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.[3][4]

Показання до застосуванняРедагувати

Обінутузумаб застосовується при хронічному лімфолейкозі при неефективності попереднього лікування флударабіном, та фолікулярної лімфоми у комбінації з бендамустином при неефективності попереднього лікування ритуксимабом.[3][4]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні обітузумабу найчастішими побічними ефектами є лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гарячка, кашель, нудота, діарея, інфузійні реакції.[1] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:

ПротипоказиРедагувати

Обінутузумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, важких порушеннях функції нирок, вагітності та годуванні грудьми, активації хронічних інфекцій, особам віком до 18 років.[3][4]

Форми випускуРедагувати

Обінутузумаб випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для ін'єкцій із вмістом діючої речовини 1,0 г у флаконі по 40 мл.[3][9]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати