Обговорення:Дике Поле

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Дике Поле
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Географія України (рівень: 3)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Географією України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Географія України має рівень «стаття у розвитку».
	Чим допомогти:

Ця стаття є частиною Проєкту:Історія (рівень: 3)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з історією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III (у розвитку)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Історія має рівень «стаття у розвитку».
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на історичну тематику! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Дике Поле»

Необхідні АД на сумнівні твердження

Стаття є бездумним калькуванням імперської катерининської мітології. Нагадую. Катерина заборонила вживати терміни Польща, Мала Русь, Україна тощо.

Робоча гіпотеза. Коли змиємо товсті нашарування імперської мітології, побачимо, що Дике Поле то насправді український Декаполь, Десятигород. Мрія Богдана відродити Гардарику-Русь, заснувати нову князівську руську династію. На зразок Семигорода. Там ніколи не було Дикого Поля, то імперська байка. Завжди було більш ніж десять міст. Під назвою Дике Поле приховані золоті скарби нашої вітчизняної історії. Катерина повеліла Декаполь називати Дике Поле.

Але будьмо терплячими. Починаємо з того, що змиваємо, суворо дотримуючись правил Вікіпедії, товсті шари імперського бруду.

Отже. Для досягнення у статті стандартів української Вікіпедії необхідно, насамперед, вказати авторитетні джерела для наступних (як на мене, дуже сумнівних) тверджень, що є у статті. Звертаю увагу, що зараз бодай які-небуль джерела для цих тверджень відсутні.

— Юрій Дзядик 09:00, 18 вересня 2014 (UTC).

Дешт-і-Кипчак

У статті кілька разів стверджується, що Дешт-і-Кипчак (тобто Половецьке поле) це те саме, що Дике Поле. Цитую.

• Ди́ке По́ле (перс. Дешт-і-Кипчак, араб. Хейхат)
• у широкому розумінні — назва всього Великого Євразійського Степу, який також називали Великою Скіфією в часи античності чи Великою Тартарією в часи середньовіччя у європейських і Дешт-і-Кипчак у східних (переважно перських) джерелах.
• У 1705 році амстердамський міський голова Ніколаас Вітсен опублікував мапу Тартарії, або Татарії (Земля тартарів)), Дикого Поля в широкому розумінні Файл:Witsen - Tartaria.jpg.

Джерела не вказано. Схоже на міф. Ніяк не узгоджене з тим, що написано у статті Половецьке поле.

• Половецьке поле (руська літописна назва), Половецький степ, Дешт-і-Кипчак (перська та тюркські назви: перс. دشت قپچاق, крим. Deşt-i Qıpçaq, каз. Дешті Қыпшақ, Қыпшақ даласі, тат. Дәштекыпчак, Dəşteqıpçaq; в перекладі з перської «Кипчацьке поле») — історичний край Євразії, що являє собою Великий Степ, який простягається від гирла Дунаю до пониззя Сирдар'ї та озера Балхаш.
• Половецкая степь или Де́шт-и-Кыпча́к (перс. دشت قپچاق, крим. Deşt-i Qıpçaq, кирг. Дештэ-кыпчак, каз. Дешті Қыпшақ, Қыпшақ даласы, башк. Дәштеҡыпсаҡ; тат. Дәштекыпчак, Dəşteqıpçaq; узб. dashti-qipchoq; в переводе с персидского «кыпчакская степь») — исторический регион Евразии, представляющий собой Великую Степь, простиравшуюся от устья Дуная до низовий Сырдарьи и озера Балхаш.

Отже, у статті Половецьке поле немає ані джерел, ані згадки про те, що Половецьке поле це те саме, що Дике поле у широкому розумінні.

Отже, прошу вказати джерела для двох тверджень

• перс. Дешт-і-Кипчак те саме, що араб. Хейхат (імовірно, існують)
• Ди́ке По́ле у широкому розумінні — назва всього Великого Євразійського Степу (імовірно, ОД, тобто міт без АД)

— Юрій Дзядик 09:37, 18 вересня 2014 (UTC).

Дослідження араб. Хейхат

• 1. Бушаков В.А., Дрогобич Н.Е. - О происхождении ландшафтного термина степь // Степи Северной Евразии: Материалы III Международного симпозиума, 2003 год // © 2014 Природа Оренбургской области (Интернет-портал). 06.02.12 14:10

В средневековых персидских памятниках степное пространство от Дуная на западе до Иртыша на востоке именуется Кипчакской степью (перс. Deşt-i Qipçaq) по населявшим его племенам кипчаков (половцев). В древнерусских летописях степь называется полем, а Кипчакская степь – Половецким полем [8]. На карте Украины французского военного инженера и картографа Г.Л. де Боплана (Carte d’Ukranie) степи названы по-латыни Loca Deserta «Необитаемые, безлюдные, пустынные места» и по-польски Dzikie Pole «Дикое поле» [2]. Синонимом хоронима Дешт-и Кипчак в восточных источниках было название Хейхат. Малый Хейхат – это степи к западу от Волги, а Большой Хейхат охватывал Южное Заволжье и степи между Яиком и Средней Азией. Турецкий путешественник XVII в. Эвлия Челеби Причерноморские степи неизменно именует (степью) Хейхат [7, С. 7 и сл.]. Хейхат ¬– это арабское междометие hayhāt о горе!, увы!, заимствованное персидским (heyhat) и османским (heyhat) языками. [1] (Бушаков, Дрогобич).

1. Абаев В.И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. – Л., 1979. – Т. 3. – 360 с.

2. Боплан Г.Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – Київ; Кембрідж (Мас.), 1990. – 256 с.; Description d`Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne, contenués depuis les confins de la la Moscovie, jusqes aux limites de la Transilvanie, ensemble leurs mœrs, façons de vivres, et de faire la guerre. Par le Sieur de Beauplan. – Rouen, MDCLX. – 112 p.

7. Книга путешествия. Турецкий автор Эвлия Челеби о Крыме (1666-1667 гг.) / Пер. и комм. Е.В.Бахревского. – Симферополь, 1999. ¬ - 144 с.

8. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця. – Київ, 1989. – XVI+591 c.

• 2. Эвлия Челеби. Книга путешествий. Сейахатнаме (тур. Evliya Çelebi. Seyahatnâme. Описание границ страны Солгат, владений рода Чингизидов, первого рубежа - мощной крепости Ор, то есть Феррах-Керман. // vostlit.info. Средневековые исторические источники Востока и Запада.

На перешейке, который соединяет Крымский остров со степью Хейхат 7 он выстроил эту крепость Ор. Так как крепость вселяла радость и веселье [в видевших ее], ей дали имя Феррах-керман 8.

С какой бы стороны степи Хейхат ни подойти, видны башни этой крепости Ор с расстояния в пять переходов.

Причина того, что эту крепость называют крепость Ор, следующая. Эта крымская страна представляет собой остров в форме треугольника на берегу Черного моря, длиной в 770 миль. С правой стороны, на запад, - Мертвое море, мелкий залив Черного моря. Оно называется Мертвым морем потому, что если из-за бури на Черном море сюда попадает корабль или лодка, спастись нет возможности. Все люди вместе с кораблями тонут, поэтому оно называется Мертвым морем. ... Между Мертвым морем и Азовским морем - лишь 8 тысяч шагов по степи Хейхат.

Здесь при прежних ханах, в эпоху [султана] Селим-хана Второго 35, Семиз Мухаммед Герай-хан 36, дабы через этот Орский перешеек не прошли неверные, выкопал огромный ров от моря до моря - ров, подобный адской пропасти. Татарский народ называет ров - ор. Поэтому и крепость названа "Ор". Но татарские историки называют крепость Феррах-керман. Действительно, приезжающие со стороны степи Хейхат, въезжая в Ор, испытывают радость и веселье. А ров в те времена выкопали такой глубокий, от Азовского моря и до Мертвого моря, что Крым с тех пор стал островом.

А если выйти через эти орские двое ворот в степь Хейхат, на восток будет крепость Азак, на север, в 10 часах пути - казаки, а на запад, через 300 часов пути по степи - крепость Кылбурун 46. Однако по вышеуказанным дорогам человек по 100-200 не ходят. Ходят по 500-600 человек.

7 Хейхат - степи Северного Причерноморья.

Отже, Бушаков та Дрогобич стверджують, що термін Dzikie Pole сягає часів Боплана (на Україні перебував не пізніше 1648). Якщо це так, то гіпотеза про Богдана невірна.

Гіпотеза про Десятигород, український (руський) Декаполь, може мати ще глибше коріння, сягати часів Мамая та його нащадків Глинських чи навіть Київської Русі (Гардарика), але то вже вельми хиткі та сумнівні основи.

Про всяк випадок перевіримо, чи дійсно Боплан вживає термін Dzikie Pole?

— Юрій Дзядик 10:11, 10:53, 18 вересня 2014 (UTC).

Карта Боплана

П'ять разів зустрічається назва «Loca Deserta» (покинуте, безлюдне місце). З них лише один раз «Loca Deserta abo Dzike Pole». Це у трикутнику Дніпра, що відрізає лінія Кременчук — Каховка. — Юрій Дзядик 18:12, 19 вересня 2014 (UTC).

Нарешті, знайшли розгадку!

Loca Deserta, oraz ziemie ruskie

Loca Deserta — Dzikie Pola oraz ziemie ruskie I Rzeczypospolitej na mapie Beauplana z 1648 („loca deserta” należy rozumieć jako miejsca jeszcze nie osadzone przy już istniejących osadach) — staropolska nazwa obecnego Zaporoża. Była to kraina historyczna w okresie od XV do XVIII wieku położona nad dolnym Dnieprem, na południe od zamku Kudak, poniżej tzw. porohów, w ówczesnym województwie kijowskim, na wschód od rzeki Dniestr. Granice Dzikich Pól na wschodzie i południu wyznaczały rzeka Don i wybrzeża Morza Czarnego z zamkiem Oczaków.

W chwili unii Litwy z Polską (1569) Ruś ukrainna przedstawiała step, pozbawiony ludności osiadłej, rolniczej.

note

• Мамай Кий b. 1335 d. 1380 - Индекс потомака // Родовид, Вітаємо на «Родоводі» — багатомовному генеалогічному дереві, в якому кожен може вільно створити своє власне родове дерево або змінити або доповнити запис про будь-яку сім'ю чи людину.
• Эмигрантские записки - Украинские древности. Карта 1648 года. // pavel-slob.livejournal, Март 18, 2010
• Украина – часть единой Руси. "Loca deferta" по латыни "места заброшенные" Т.е. огромные территории обезлюдели т.к. турки уводили в полон при каждом набеге подчистую, да и крымские татары подторговывали украинками. // vk.com/wall, 9 мар 2014 в 23:31

— Юрій Дзядик 22:13, 19 вересня, 06:50, 20 вересня 2014 (UTC).

Історія правок

Стаття створена 8 листопада 2005. Станом на 18 січня 86 правок.

15 липня 2010 195.242.148.68 (обговорення · внесок) (Serge Rode (обговорення · внесок)) вніс у статтю ОД про Дике Поле «у широкому розумінні — назва всього Великого Євразійського Степу в часи античності і середньовіччя, Дешт-і-Кипчак, половецький степ». 23 жовтня 2010 Hodzha (обговорення · внесок) замінив «половецький степ» на « який також називали Великою Скіфією в часи античності чи Великою Тартарією в часи середньовіччя у європейських і Дешт-і-Кипчак у східних (переважно перських) джерелах».

Необхідно видалити ОД.

— Юрій Дзядик (о•в) 12:06, 18 січня 2015 (UTC).

Велика літера

Чому Поле з великої?--ЮеАртеміс (обговорення) 14:24, 14 грудня 2017 (UTC)

Camporum Desertum

"Camporum Desertum", перекладіть нормально. Camporum значить поля, Desertum - спустошені. В англійській є слово deserted що значить покинутий. Aleksandr Grigoryev (обговорення) 06:17, 22 вересня 2020 (UTC)

І все таки по латині буде "loca deserta" чи "camporum desertum", чи може "какая разніса"? Aleksandr Grigoryev (обговорення) 06:22, 22 вересня 2020 (UTC)

"Terra habet Montes, Sylvas, Campos, Animalia et Homines". Що значить "земля має гори, ліси, поля, тварин, і людей". Aleksandr Grigoryev (обговорення) 06:30, 22 вересня 2020 (UTC)

Was ist das?

Цитата:

>> Але очевидно, що в нашу епоху кочове життя продовжує своє існування в нових формах (нео-кочівники) і землі колишнього Дикого Поля дають для цього чудову нагоду.

Виглядає не зовсім енциклопедично, а радше як копіпаста ні про що з якоїсь публіцистичної статті. 46.119.137.201 10:42, 1 липня 2021 (UTC)

Вітання з Loca deserta

Саме цим написом увінчане місце на мапах, де знаходиться моя мала Батьківщина, Гришине (Покровський район). Це південніше річки Бик, що притока Самари і лівіше Муравського шляху. Коріння Дикого Поля потрібно шукати в часи сарматів. Неподалік нашого поселення 18 (!!!) сарматських курганів і безліч кам'яних баб (не перебільшую, є така частина поселення, де вони майже в кожному дворі). Якщо є можливість отримати доступ до хоча б якоїсь інформації тих часів, це було б дійсно неймовірно. Тут були величезні поселення людей. Щодо козацьких і докозацьких часів. Зверніть уваги, що нема жодної мапи кирилицею до XVIII сторіччя. Хочу зауважити що річ йде про землі, де постійно йшли війни. З точки зору військового мистецтва, це повна нісенітниця і безглуздя.