Hodzha

Мир вам і доброго здоров'я, добрі люди!

Приємно вас бачити на цій сторінці, адже це значить, що мій внесок у Вікі-світі не залишив вас байдужим. Він далеко неоднозначний як власне і саме життя і істина, навколишня дійсність, яку описують статті Вікіпедії.

Всі можуть помилятись

Праця над матеріалом, вивчення тих чи інших питань і висвітлення зібраних знань у формі статей і правок, не може не змінювати наявні знання автора чи бачення ним того чи іншого питання. В цьому плані, кожна наступна стаття і правка є ближчою до істини, до того що є насправді, у порівнянні з попередньою. Разом з тим, кожна людина помиляється і може помилятись, тобто істина залишається недосяжною, будь-яка правка чи інформація, може виявитись помилковою, незалежно від того писав це школяр чи літній профессор. Тому, саме з таких позицій намагаюсь розглядати наявну у Вікіпедії інформацію, а також статті і правки, як власні, так і інших авторів.

Про Вікі

Завдання Вікіпедії, імхо - познайомити з різними думками і сформувати власну думку людини з того чи іншого питання, вивести її на подальшу інформацію (книги, дослідження і джерела) з ним пов'язану. Тому якщо існує різні погляди на питання - вони мають бути згадані у Вікіпедії. Тому стою на позиціях:

1. колективного написання статей "з нуля" в основному просторі, оскільки краще наявність неповних знань про предмет ніж повна їх відсутність.
2. висвітлення всіх можливих думок стосовно того чи іншого питання (як "авторитетних" так і "не дуже") на сторінках Вікіпедії, оскільки історія свідчить, що навіть великі вчені можуть помилятися.

Про себе

Моє ім'я Сергій, нік "ходжа" використовую у значенні вільний мандрівник, блукач, дослідник просторів Великого Міжмережжя і вікі-світів, які в ньому розташовані. На вибір ніку частково вплинуло те, що в свій час полюбляв історії про ходжу Насираддіна, вільного козака і просто щиру і веселу людину, героя безлічі історій і казок народів Степу.

Серед питань, якими цікавлюсь на даний час:

1. Життя людства, його історія, культура, мова і віра;
2. Життя козаків, як спільноти вільних людей світу, яка під різними назвами існує з часу появи людства і до якої себе до недавнього часу відносили більшість українців;
3. Суржик мов, віровчень і культурних традицій, як незмінна основа самобутньої культури вільних людей світу (козаків);
4. Історія розвитку козацтва на землях Великого Степу, зокрема сучасної України, Росії і Казахстану;
5. Життя і історія регіону Великий Степ (Великий Євразійський Степ), в т.ч. історія Скіфії, Великого князівства Руського, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Козаччини, царства Ординського, царства Руського (Російської імперії), СРСР, України.

Про козаків

Козаки - спільнота вільних людей

Поділяю погляд, що слово козак - це просто синонім слова вільна людина, слово яке використовувалось предками населення сучасних країн Великого Степу не одну сотню років і займало важливе місце у їхньому світогляді.

Коза́к (рус. козакъ) - назва і самоназва людності на землях Великого Євразійського Степу, яка в писемних документах зустрічається з XI-XII ст. Icнують різні версії походження цієї назви, які неможливо повністю перевірити, однак з XII ст. зустрічається вживання цієї назви в своєму основному значенні, яке збереглося до нашого часу - "вільна, незалежна людина", яка лягла в основу самоідентифікації козацтва Великого Євразійського Степу - України, Росії, Казахстану та інших країн світу, в т.ч. цілого тюркомовного народу - казаків (казахів).

Схиляюсь до думки, що кожна людина має право вживати самоназву "козак", якщо вона себе визнає вільною людиною. Спроби законодавчо обмежити вживання слова "козак" на зразок - "козаком, може називатися лише людина, яка має посвідчення члена козацької організації", які нині спостерігаються в РФ і Україні на мій погляд є порушенням прав і свобод людини, а також неповагою до нашої історичної пам'яті.

Козаки - вільні але миролюбиві люди

Далеко не всі вільні люди, які називалися і ідентифікували себе як козаки, були пов'язані з Військом Запорізьким чи іншими військовими формуваннями Великого Степу. Зокрема більшість населення Лівобережжя, Надніпрянщини, а потім, по мірі заселення інших земель Дикого Поля на схід від Дніпра, вважаючи себе козаками проводили більшу частину чи майже все своє життя по селах, хуторах та містечках в родинному колі, мирно працюючи і заробляючи собі на життя хліборобством, скотарством, торгівлею (чумакуванням) та ін. Та частина козацтва, яка пов'язувала своє життя виключно з військовими походами презирливо називала цих людей "козаки-гречкосїі" або просто "гречкосії". Подібну ситуацію спостерігаємо далі на Схід, зокрема на землях Казахстану, де назва людності "козаки" з часом після розпаду Орди стала самоназвою окремого народу, народу тюркської мови і переважно мусульманської віри. В часи існування Російської імперії була зроблена спроба на законодавчому рівні закріпити назву, а отже і історичну спадщину козацтва виключно за тими козаками, які знаходились на царській, державній службі, але вона не дала результатів, в селах і хуторах України, Росії, Казахстану та інших країн колишньої Русі, Орди, Російської імперії і СРСР люди продовжують користуватися самоназвою козаки і пов'язувати своє походження з козацтвом практично до нашого часу.

Козаки, казаки, казахи як синоніми

Самоназва "казахи" (казаки) первісно означала вільних людей, саме так себе з XI-XII ст. у Степу ідентифікувало багато людей самого різного походження, мови і віри, частина з яких стала окремим народом під назвою "казахи" в той час як інші зробили великий вплив на формування інших народів Степу, зокрема українців і росіян. Див. також козаки.

Назва, яку використовують у світі стосовно казахів - "казахи", запозичена з монгольських мов в той час як самі казахи вживають переважно назву "казаки" або навіть "қазақи" (з твердим горловим "қ").

При потребі розрізнити козаків різного походження, мови і віри, на мій погляд, цілком прийнятними є уточнення на зразок - українські козаки, руськомовні козаки, тюркомовні козаки, православні козаки, козаки-мусульмани та ін.