Нові Кодаки
Новий Кодак, Нові Кодаки, Нові Кайдаки — історична місцевість Дніпра, колишнє місто, центр Кодацької паланки Запорозької Січі.
| Нові Кодаки Дніпро | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 48°29′22″ пн. ш. 34°57′12″ сх. д. / 48.489556° пн. ш. 34.9533361° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Новокодацький район | |||
| Адмінодиниця | Новокодацький район | |||
| Телефонний код | 562 | |||
| Головні вулиці | Проспект Свободи | |||
| Підприємства | Дніпропетровський металургійний завод, Дніпропетровський трубний завод, Дніпропетровський електровозобудівний завод | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен | «Проспект Свободи», «Заводська» | |||
| Зовнішні посилання: | ||||
| У проекті OpenStreetMap | ||||
| Карта | ||||
  Нові Кодаки Нові Кодаки (Україна) | ||||
Розташована на правому березі Дніпра у прирічковій долині на 10 км вище по Дніпру за центр міста Дніпра, в західній частині міста, на півночі Новокодацького адміністративного району міста.
Історично був важливим місцем перетину Дніпра торговим шляхом з Полтавщини на Січ перед Дніпровськими порогами.
Зміст
ІсторіяРедагувати
Уже наприкінці XVI — на початку XVII століття поблизу Нового Кодака концентруються запорізькі козаки з родинами, так звані «гниздюки», які займалися конярством, скотарством і хліборобством. Новий Кодак, можливо був заснований переселенцями з Кодака. Та скоріш за все село вже існувало і згодом на родючих землях Нового Кодаку мешкали будівничі польської фортеці Кодак, а згодом тут були сховища, резерви і городи міста Кодак. Рік заснування містечка можна назвати приблизно 1600–1635 роки. Історик Катеринославської єпархії єпископ Феодосій (Макаревський) уважав, що Новий Кодак з парафіяльною церквою існував уже в 1650 р.
- 1656 року у листі Богдана Хмельницького Новий Кодак згадується як центр, звідки посилали універсали. Відомий історик Аполлон Скальковський стверджував у середині XIX сторіччя, що до 1656 року Запорожжя вже ділилося на 5 паланок, серед яких була й Кодацька, але точної дати появи укріпленого міста Нового Кодака він не називає.
Значення Нового Кодака, як міста перевозу через Дніпро — останнього перед Дніпровими порогами було надзвичайне велике. Майже всі торговці солі, що йшли з Січі, Прогной і Криму до Руського князівства (Гетьманщина) і Московщину. а також подорожні до Дону йшли через Кам'янський перевіз. З іншого берегу містечка було козацьке селище Кам'янка.
- З 1734 року, після остаточного переходу запорожців під російський протекторат, значення Нового Кодака в кордонах Запорізьких вільностей поступово збільшується. По відомостях, знов-таки Феодосія (Макаревського), близько 1750 року Новий Кодак іменувався «містом паланочним», тут перебували паланочний полковник, осавул і військова канцелярія Кодацької паланки, соборна церква святителя Миколи із двома священиками. Значення Нового Кодака як центра паланки визначалося його зручним місцем розташування на «битому козацькому шляху», що, природно, залучало промисловців і торговців. Після зруйнування Кодацької фортеці значення старого Кодаку занепало. Містом Кодак називалися Нові Кодаки, який був центром Кодацької паланки.
З початком будівництва Першого Катеринослава на річці Кільчень 1777 року у Новий Кодак переводиться Слов'янське духовне правління (Слов'янськом називали місто Нікополь у яке було перенесено центр зі зруйнованої столиці — Нової Січі).
- У 1776–1783 роках у місті Кодак були повітові установи Саксаганського повіту, що обіймай північну частину Кодацької паланки. У 1783 році Новий Кодак став центром Новокодацького повіту.
- На 1779 рік Новий Кайдак мав велику фортецю з трьома дерев'яними вежами, валами, обгородженими плетеними турами, касарні, пороховий льох та інші військові споруди, дві церкви, православне та єврейське кладовища (отже й синагогу), військову канцелярію, церковне правління, школу, шпиталь. У ньому проводилися три ярмарки на рік, тобто були: ярмарковий майдан, крамниці, шинки, заїжджі двори, різні майстерні, потрібні для обслуговування ярмарку. Звичайно, були майстерні, які працювали і на ринок. Так, за спогадами Микити Коржа, Лазар Глоба мав у Кодаці майстерню, у якій працювало п'ятнадцять кравців. Були млини, винокурні й інші виробництва із переробки сільськогосподарської продукції. Була значна переправа через Дніпро, себто існували пристані, місця для зберігання суден взимку та інше.
Населення на 1779 рік становило десь до 4 тисяч осіб. У то же час у Половиці мешкало десь понад 1,5 тис. осіб. У Лоцкам'янці — близько 500 осіб; а в Старих Кайдаках — десь 1200 осіб.
- 7 і 8 травня 1787 року в місті ще знайшли де розмістити великий почет Катерини II, а будинок священика Кіндрата виявився придатним, навіть, для розташування австрійського імператора Йосипа II. Щодо церковного будівництва, то згідно з наявними свідченнями, усі церкви були дерев'яні. Переважно вони були трикамерні, одно- або триверхі. Є свідчення про добудову церкви Святого Миколая у Новому Кодаці з новим боковим вівтарем.
На 1859 рік Нові Кодаки були державним селом. Тут було 226 подвір'їв, 1 православна церква й мешкало 1724 особи.[1]
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1800 осіб, налічувалось 251 дворове господарство, існували православна церква й 2 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2140 осіб (1061 чоловічої статі та 1079 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
СучасністьРедагувати
Сучасне населення — десь до 15 тисяч осіб. Головна вулиця містечка — проспект Свободи, є частиною стародавнього шляху з Києва на острів Хортицю. Він проходив через придніпровську частину Таромського, далі йшов по сучасній вул. Моніторній і Сухачівці, по сучасній вул. Великій Діївській у Діївці.
ПромисловістьРедагувати
На території колишніх Нових Кодак розташовані металургійний завод, Дніпропетровський трубний завод, Дніпропетровський електровозобудівний завод, Дніпропетровський завод металоконструкцій, Дніпропетровський вантажний Новокодацький порт.
ТранспортРедагувати
В містечку дві станції метро: Проспект Свободи і Заводська. Чотири маршрути трамвая — 5, 14, 18, 19 єднають Нові Кодаки зі Старомостовою площею (до введення в експлуатацію метрополітену існував трамвай третього маршруту, який колись ходив до Дитячого Світу), районом заводів, залізничним вокзалом, автовокзалом, лівим берегом та Нагірним районом міста.
АрхітектураРедагувати
Старовинна Свято-Миколаївська церква біля Дніпра. Будинок культури заводу Петровського, Кафедральний собор святих Петра і Павла Дніпропетровської єпархії УПЦ Київського патріархату на проспекті Свободи і Кодацький міст. Станція метро «Проспект Свободи».
Відомі особиРедагувати
- Лазар Глоба
- Микита Корж — народився у місті, козацький оповідач
- Халін Володимир Олександрович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
ПосиланняРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нові Кодаки |
|
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |