Відкрити головне меню

Новокрасні́вка (кол. назва — Ямбурґ, № 27) — село в Україні, у Нікольському районі Донецької області. Відстань до райцентру становить близько 19 км автошляхом Н08.

село Новокраснівка
Будинок Новокраснівської сільради
Будинок Новокраснівської сільради
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Нікольський
Рада/громада Новокраснівська сільська рада
Код КОАТУУ 1421785001
Облікова картка Новокраснівка 
Основні дані
Засноване 1836
Населення 993 (01.01.2017)
Площа 2.44 км²
Густота населення 407 осіб/км²
Поштовий індекс 87022
Телефонний код +380 6246
Географічні дані
Географічні координати 47°19′03″ пн. ш. 37°09′08″ сх. д. / 47.31750° пн. ш. 37.15222° сх. д. / 47.31750; 37.15222Координати: 47°19′03″ пн. ш. 37°09′08″ сх. д. / 47.31750° пн. ш. 37.15222° сх. д. / 47.31750; 37.15222
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми Балка ріки Кальчик
Відстань до
обласного центру
134 км
Відстань до
районного центру
19,7 км
Найближча залізнична станція Розівка
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 87022, Донецька обл., Нікольський р-н, с. Новокраснівка, вул. Миру, 40, 2-36-31
Сільський голова Безлюдний Сергій Леонідович
Карта
Новокраснівка. Карта розташування: Україна
Новокраснівка
Новокраснівка
Новокраснівка. Карта розташування: Донецька область
Новокраснівка
Новокраснівка

Місцевий орган влади — Новокраснівська сільська рада.

Населення села становить 935 осіб.

ІсторіяРедагувати

Село засновано в 1836 р. переселенцями з Голландії під назвою Ямбурґ[1].

У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).[2]

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 935 осіб, із них 38,5 % зазначили рідною мову українську, 60,64 %— російську, 0,53 %— німецьку та 0,53 %— білоруську мову[3].

ЕкономікаРедагувати

 
Молочно-товарна ферма

Основу економіки Новокраснівки становить сільськогосподарське ТОВ «Нова Нива» (до його складу входить молочно-товарна ферма фірми «Вестфалія»).

ОсвітаРедагувати

 
Новокраснівська школа. 2009 р.

У 1969 році за рішенням правління колгоспу ім. Дзержинського, яке на той час очолював Якименко Василь Іванович, було ухвалено збудувати на власні кошти колгоспу нову школу. Відкриття спорудженої школи відбулося у лютому місяці 1971 року.

За роки існування заклад дуже змінився зовнішньо: з'явилися металопластикові вікна, які зробили школу світлішою, шкільне подвір'я має сучасне покриття. На клумбах троянди — щорічний подарунок на згадку від випускників школи. Головні зміни відбулися в її внутрішньому освітянському середовищі. Педагогічний колектив, який складається з 20 вчителів (майже половина з них є випускниками цієї школи), зумів досягти високих показників у своїй діяльності.

Очолює колектив школи вже 29 років Журило Віктор Миколайович, відмінник народної освіти, депутат районної ради, майстер своєї справи, умілий організатор, досвідчений керівник, ініціатор багатьох творчих починань у школі.

На базі Новокраснівського СЦД реалізовано проект «Людьми нас робить культура і мистецтво», який переміг у конкурсі МФ «Відродження» «Трансформування закладів культури в осередки громадської активності та залучення творчих колективів до благодійництва у Донецькій області». Проведено заходи в межах проекту на суму 50.0 тис.грн.[4]

Пам'ятки і культураРедагувати

 
Вид на східну гряду Кам'яних могил із боку села Назарівка, перед дамбою на річці Каратиш

На території Новокраснівської сільської ради біля села Назарівка на межі Донецької та Запорізької областей розташований заповідник «Кам'яні могили» (площа 400 га), що є значним туристичним об'єктом Володарського району. Крім мальовничих краєвидів, він задовольняє ще і наукові, історичні та етнографічні інтереси відвідувачів[5].

Дивіться основну статтю: Кам'яні Могили.

Заповідник «Кам'яні могили» — це п'ять вулканічних вершин, що здіймаються над безкраїм сірим степом, вкритим ковилою. Навколо кам'яного масиву пролягли два кола курганів: внутрішній діаметр яких близько 9 км і зовнішній — 18 км. Ці місця, за версіями дослідників, можуть бути своєрідним некрополем давньої протодержави, адже в одному з поховань археологи знайшли людський кістяк зростом у 2,20 метра, а на вершині скелі, куди сьогодні веде один із двох туристичних маршрутів, наші предки влаштували два кола для жертвоприношень. Є на території заповідника і кам'яні баби. Про місцину існує чимало легенд і повір'їв. У національній історії ця земля відома як місце Битви на Калці русичів проти монгольських ханів (1223), а також пізнішою битвою між ханами Мамаєм і Тохтамишем[6].

Місця для огляду в заповіднику:

  • Могила Гостра — найвища гора в заповіднику, на якій викарбувано стародавній тризубець і напис про те, що на цьому місці був вівтар бога Ареса;
  • «Ворота сонця» — міжгір'я вершин Витязь і Панорама, звідти найкраще видно схід сонця.
  • Уклінний хрест — пам'ятник воїнам, котрі загинули в бою з монголо-татарами на річці Калка у 1223 році.

У заповіднику на постійній щорічній основі вже понад 10 років відбувається міжрегіональний фестиваль «Легенди степу»[7].

ГалереяРедагувати

ВиноскиРедагувати

Додаткова інформаціяРедагувати