Ничай Аполлон Антінович

український педагог і громадський діяч

Аполлон Антінович Ничай (1 грудня 1846(18461201), с. Голешів, нині Жидачівський район, Україна — 1918) — український громадський діяч, педагог. «Батько» кооперативної справи в Західній Україні разом з Василем Нагірним (кооператив Народна торгівля). За фахом філолог.

Аполлон Ничай
Народився 1 грудня 1846(1846-12-01)
Голешів, нині Жидачівський район
Помер 1918(1918)
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність кооператор, громадський діяч, педагог
Знання мов українська, польська, німецька, латина і давньогрецька
Батько о. Антін Ничай

Життєпис ред.

Народжений 1 грудня 1846 року в с. Голешів (нині Львівська область, Україна, тоді Жидачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина). Син греко-католицького священника о. Антіна Ничая та його дружини з роду Бобикевичів. Батько походив із заможних селян, які в XVII столітті переїхали до Галичини з Наддніпрянщини; помер, поки Аполлон пішов у школу в Залісцях поблизу Ходорова. Мати із сином і чотирма дочками переїхала до батька о. Олекси Бобикевича — о. Христофора в Дідушицях.

У Львові навчався в нижчих класах гімназії,[2] потім у Дрогобицькій вищій гімназії, тут керував гімназичним хором[3], здав на матуру 1866 року. Восени 1871 року вписався на Львівський університет. У 1871—1878 роках вчителював у цісарсько-королівській гімназії у Станиславові, диригував тут учнівським хором. Як учитель, належав до управи філії Товариства імені Михаїла Качковського, де розвинув жваву діяльність. У липні 1877 року на загальних зборах філія ухвалила відкрити крамницю. Про розвиток тієї крамниці написав статтю в двотижневику «Господар і Промишленник» у 1879 та 1880 роках з метою заохотити людей до заснування крамниць по інших містах. Через неможливість відкриття крамниці від свого імені, бо примістили крамницю в бурсі Товариства святого Миколая в Станиславові, що тоді відкрилася. Їздив, мандрував по селах, збирав гроші для купівлі скромного будинку. Мав у Станиславові малу господарку, робив досліди з насінням, розводив кращі сорти городини, робив спроби з бельгійськими кріликами, що давало йому матеріал до статей у «Г. і П.»

1882 року його арештували у справі Ольги Грабар.

Для ефективної протидії іноземному капіталу та місцевим лихварям (переважно з числа євреїв) разом з Василем Нагірним (працювали у повній гармонії до кінця життя) створили у Львові перший кооператив — «Народна торгівля» — у 1883 році, був його директором. Пізніше виникло чимало філій цього кооперативу, через 15 років — цілі кооперативні спілки. У будинку на вул. Вірменській, 2 у Львові приміщено крамницю «Народної Торгівлі», в якій сам торгував. У вільний від урядової роботи час присвячував багато праці жіночій спілці «Труд».

Помер 1918 року, похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле № 5[4], поряд — могила Адама Коцка)[5]. У 2021 році відновлено надгробок на похованні Аполлона Ничая на Личаківському цвинтарі[6].

Примітки ред.

  1. Личаківський некрополь — С. 157.
  2. Боднарук І. Піонери нашої кооперації [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 1, 4.
  3. Тетяна Воробкевич. Музика в житті Івана Франка. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  4. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем, 2017, с. 122.
  5. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем, 2017, с. 211.
  6. Ремонт надгробка Аполлона Ничая. lviv-lychakiv.com.ua. Дирекція державного історико-культурного музею-заповіднику Личаківський цвинтар. 9 листопада 2021. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021. 

Джерела ред.

Посилання ред.