Відкрити головне меню

Науко́ве товари́ство — товариство, яке об'єднує фахівців з певної наукової дисципліни (гуманітарної, природничої, технічної). Діяльність товариства зазвичай поширюється на певний регіон, державу або мовний чи культурний простір. Наукове товариство може мати інтернаціональний характер, об'єднуючи фахівців з різних країн.

Перші наукові товариства виникли в XIX столітті з метою представляти певну наукову дисципліну, обговорювати актуальні теми досліджень, публікувати фаховий часопис та окремі наукові видання, присуджувати премії в своїй галузі. У середині XX століття виникло дуже багато нових наукових товариств, що було пов'язано з подальшою спеціалізацією науки та зростаючою потребою в науковому спілкуванні.

Як правило, наукові товариства регулярно проводять міжнародні конференції чи конгреси, що є важливими форумами наукової комунікації.

Зміст

Наукові товариства в УкраїніРедагувати

В Україні термін наукове товариство вживається в ширшому сенсі, ніж на Заході, де зазвичай розрізняють суто фахові товариства та товариства популяризації науки[1]. Показовим тут є визнечення Енциклопедії українознавства[2]:

« Наукові товариства — об'єднання вчених, фахівців і осіб, зацікавлених в розвитку окремих ділянок науки з метою організації наукових дослідів, публікації наукових праць та поширення наукових знань серед населення. »

Перші наукові товариства[3] з'явилися в Україні в першій половині XIX століття: Одеське товариство історії й старовини (1839), Київське медичне товариство (1840), Одеське медичне товариство (1849).

В останні десятиліття XIX століття та на початку XX століття було засновано багато нових наукових товариств переважно історичного та філологічного спрямування. Серед історико-філологічних товариств в Україні можна згадати насамперед Церковно-археологічне товариство при Київській Духовній академії (1872), Історичне товариство Нестора Літописця (1873–1932) при Київському університеті, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті (1877–1919), Історико-філологічне товариство при Одеському університеті (1889–1917), Історико-філологічне товариство при Ніжинському історико-філологічному інституті (1894–1920).

В середовищі правників було утворено Київське правниче товариство (1877–1919) та Українське правниче товариство у Львові.

Було засновано багато товариств Дослідників природи: при Київському (1869), Харківському (1869), Одеському (1870) університетах; Польське товариство природників імені Миколи Коперніка у Львові (1886), Подільське товариство природознавців і любителів природи (1910), Кримське товариство природознавців (1910).

Окрім спеціалізованих з'явилися наукові товариства широкого обсягу: НТШ (1873) та Українське наукове товариство в Києві (1907).

Розвиткові науки в Україні сприяли також центральні російські наукові товариства або їхні філії. Так, наприклад, Воєнно-історичне товариство в Петербурзі (1907) мало філії в Києві та Одесі. Важливим осередком науки був Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Після 1917 року більшість наукових товариств діяла при університетах та в системі Української академії наук в Києві та інших містах. У середині 30-х років XX століття усі наукові товариства при ВУАН і поза нею були ліквідовані радянською владою. У 1939–1940 та в 1945 році та сама доля спіткала всі наукові товариства Західної України.

За радянського часу в УРСР існували лише відділи відповідних всесоюзних наукових товариств.

На еміграції у 1918–1945 роках найбільше наукових товариств існувало в Чехословаччині. Після 1945 року в діаспорі окрім НТШ та УВАН діяли науково-богословські товариства українських православних церков у США та Канаді, Українське генеалогічно-геральдичне товариство та Українське історичне товариство у США, католицьке Українське богословське наукове товариство в Римі.

Зі здобуттям Україною незалежності колишні філії всесоюзних товариств усамостійнилися (пор. Товариство «Знання» України), окрім того виникло дуже багато нових галузевих товариств (напр. Українське товариство нейронаук).

Приклади українських наукових товариствРедагувати

Приклади міжнародних наукових товариствРедагувати

  • International Mathematical Society та European Mathematical Society (1920/90)
  • Міжнародний астрономічний союз (1919)
  • IUPAC
  • International Union of Pure and Applied Physics
  • European Physical Society (1968)
  • International Union of Geodesy and Geophysics
  • Міжнародний союз геологічних наук
  • International Union of Soil Sciences (1924)
  • International Association of Geodesy
  • International Society for Photogrammetry and Remote Sensing
  • International Union of Biological Sciences (1919)
  • International Union of Biochemistry and Molecular Biology
  • Econometric Society (1930)
  • International Union of Psychological Science (1948)
  • Scientific Committee on Antarctic Research (1958).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Пор. німецькі терміни Wissenschaftliche Gesellschaft / Gelehrtengesellschaft, так само і у французькій мові: société scientifique / société savante або в англійській: Scientific Society / Learned Society
  2. Енциклопедія українознавства, т.5, с. 1713–1714.
  3. Відомості з історії українських наукових товариств за Енциклопедією українознавства, т. 5, с. 1713–1714.

ЛітератураРедагувати

  • Schroeder-Gudehus, B. Challenge to Transnational Loyalities: International Scientific Organizations after the First World War in Science Studies, Vol. 3, No. 2 (Apr., 1973), pp. 93-118
  • Greenaway, F. 1996. Science International: A History of the International Council of Scientific Unions, Cambridge University Press

ПосиланняРедагувати