Населення Республіки Конго
Населення Республіки Конго. Чисельність населення країни 2015 року становила 4,755 млн осіб (125-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність конголезців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 35,85 ‰ (20-те місце у світі), смертність — 10 ‰ (45-те місце у світі), природний приріст — 2 % (50-те місце у світі) .
Населення Республіки Конго | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 4,755 млн осіб |
Густота | 13,5 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 5,9 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2 % |
Народжуваність | 35,85 ‰ |
Фертильність | 4,68 дітей на 1 жінку |
Смертність | 10 ‰ |
Смертність немовлят | 57,92 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 41,33 % |
• 15–64 років | 55,67 % |
• старіші за 65 років | 3 % |
Середня тривалість життя | 58,79 року |
• чоловіків | 57,64 року |
• жінок | 59,98 року |
Статева структура | |
загалом | 1,01 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 0,97 чол./жін. |
після 65 років | 0,78 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | конголезці |
Мови | |
Офіційна | французька |
Природний рух ред.
Відтворення ред.
Народжуваність у Республіці Конго, станом на 2015 рік, дорівнює 35,85 ‰ (20-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,68 дитини на одну жінку (22-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 44,7 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,7 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2012 рік)[1].
Смертність в Республіці Конго 2015 року становила 10 ‰ (45-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2 % (50-те місце у світі)[1].
Вікова структура ред.
Середній вік населення Республіки Конго становить 19,7 року (191-ше місце у світі): для чоловіків — 19,6, для жінок — 19,9 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 58,79 року (200-те місце у світі), для чоловіків — 57,64 року, для жінок — 59,98 року[1].
Вікова структура населення Конго, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 41,33 % (991 327 чоловіків, 973 745 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,48 % (415 282 чоловіка, 415 817 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 34,12 % (819 204 чоловіка, 803 061 жінки);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,08 % (95 755 чоловіків, 98 295 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (62 332 чоловіка, 80 278 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність ред.
Розселення ред.
Густота населення країни 2015 року становила 13,5 особи/км² (217-те місце у світі)[1].
Урбанізація ред.
Республіка Конго високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 65,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,22 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Браззавіль (столиця) — 1,888 млн осіб, Пуент-Нуар — 969,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції ред.
Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,9 ‰ (197-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці ред.
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 8,55 тис. біженців з Руанди, 28,6 тис. з Центральноафриканської Республіки, 12,29 тис. з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 7,8 тис. внутрішньо переміщених осіб через громадянську війну 1992 року[1].
Республіка Конго є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].
Расово-етнічний склад ред.
Головні етноси країни: конго — 48 %, санга — 20 %, мбочі — 12 %, теке — 17 %, європейці та інші — 3 % населення[1].
Українська діаспора ред.
Мови ред.
Офіційна мова[3]: французька. Інші поширені мови: лінгала і монокутуба — лінгва франка, кіконго та інші.
Релігії ред.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 33,1 %, протестантизм — 19,9 %, салютизм — 2,2 %, інші течії християнства — 22,3 %, іслам — 1,6 %, кімбангізм — 1,5 %, інші — 8,1 %, не сповідують жодної — 11,3 % (станом на 2010 рік)[1].
Освіта ред.
Рівень письменності 2015 року становив 79,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 86,4 % — серед чоловіків, 72,9 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 6,2 % ВВП країни, станом на 2010 рік (39-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2012 рік).
Середня і професійна ред.
Вища ред.
Охорона здоров'я ред.
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,1 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,2 % ВВП країни (179-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 57,92 ‰ (24-те місце у світі); хлопчиків — 62,97 ‰, дівчаток — 52,71 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 442 випадків на 100 тис. народжень (16-те місце у світі)[1].
Республіка Конго входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання ред.
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, сказ, шистосомози (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 80,7 тис. хворих на СНІД (46-те місце в світі), це 2,75 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (22-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 4,4 тис. осіб (34-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 9,7 % (163-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,3 % (оцінка на 2015 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія ред.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 95,8 % населення в містах і 40 % в сільській місцевості; загалом 76,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 20 %, в сільській місцевості — 5,6 %, загалом по країні — 15 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,05 км³ на рік, або 13,99 тонни на одного мешканця на рік: з яких 69 % припадає на побутові, 26 % — на промислові, 4 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище ред.
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 86,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 79,4 %; частка осіб похилого віку — 6,8 %, або 14,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 46,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,1 %, верхній дециль — 37,1 % (станом на 2005 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 2,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 42 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 62 %, у сільській місцевості — 5 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 362 тис. унікальних інтернет-користувачів (171-ше місце у світі), що становило 7,6 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси ред.
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 1,807 млн осіб (124-те місце у світі)[1]. 252,17 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (25 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 53 % працездатного населення (202-ге місце у світі)[1].
Кримінал ред.
Торгівля людьми ред.
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Республіки Конго докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан ред.
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження ред.
Населення Республіки Конго[6] | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 808 000 | — |
1960 | 1 014 000 | +25.5% |
1970 | 1 335 000 | +31.7% |
1980 | 1 798 000 | +34.7% |
1990 | 2 389 000 | +32.9% |
2000 | 3 136 000 | +31.3% |
2010 | 4 043 000 | +28.9% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах The Republic of the Congo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.
Література ред.
Українською ред.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською ред.
- (рос.) Конго // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Конго // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Конго // Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1979. — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Республіки Конго |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Republic of the Congo : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Республіки Конго.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: the Republic of the Congo. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей у Республіки Конго.
- Republic of the Congo. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Республіки Конго.
- Republic of the Congo. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Республіки Конго від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in the Republic of the Congo : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.