Відкрити головне меню

Населення Намібії. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,212 млн осіб (143-тє місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність намібійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 19,8 ‰ (85-те місце у світі), смертність — 13,91 ‰ (8-ме місце у світі), природний приріст — 0,59 % (151-ше місце у світі) [⇨].

Населення Намібії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 2,212 млн осіб
Густота 3,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 ‰
Природний приріст 0,59 %
Народжуваність 19,8 ‰
Смертність 13,91 ‰
Смертність немовлят 45,62 ‰
 • до 14 років 30,95 %
 • 15–64 років 64,56 %
 • старіші за 65 років 4,49 %
Середня тривалість життя 51,62 року
 • чоловіків 52,05 року
 • жінок 51,18 року
загалом 1,02 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,02 чол./жін.
15–64 років 1,01 чол./жін.
після 65 років 0,75 чол./жін.
Нація намібійці
Офіційна англійська + 13 національних

Зміст

Природний рухРедагувати

ВідтворенняРедагувати

Народжуваність у Намібії, станом на 2015 рік, дорівнює 19,8 ‰ (85-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,17 дитини на одну жінку (101-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 55,1 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,5 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2013 рік)[1].

Смертність в Намібії 2015 року становила 13,91 ‰ (8-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,59 % (151-ше місце у світі)[1].

Вікова структураРедагувати

 
Віково-статева піраміда населення Намібії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Намібії становить 21 рік, 20,221,7 (169-те місце у світі): для чоловіків — 20,2, для жінок — 21,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 51,62 року (220-те місце у світі), для чоловіків — 52,05 року, для жінок — 51,18 року[1].

Вікова структура населення Намібії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 30,95 % (345 767 чоловіків, 339 026 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 23,11 % (258 586 чоловіків, 252 773 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 36,57 % (422 026 чоловіків, 386 948 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,88 % (48 406 чоловіків, 59 545 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,49 % (42 635 чоловіків, 56 595 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваністьРедагувати

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,7 року, жінки — 29,2 року, загалом — 30,5 року (дані за 2007 рік)[2].

РозселенняРедагувати

Густота населення країни 2015 року становила 3 особи/км² (236-те місце у світі)[1].

УрбанізаціяРедагувати

Докладніше: Міста Намібії

Намібія середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 46,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,16 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Віндгук (столиця) — 368,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


МіграціїРедагувати

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (86-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Намібія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний складРедагувати

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
овамбо
  
50%
каванго
  
9%
гереро
  
7%
дамара
  
7%
нама
  
5%
капрівійці
  
4%
бушмени
  
3%
бастери
  
2%
тсвана
  
0.5%
білі
  
6%
мішаного походження
  
6.5%
Докладніше: Народи Намібії

Головні етноси країни: темношкірі — 87,5 %, білі — 6 %, мішаного походження — 6,5 % населення[1]. Найбільші народності: овамбо — 50 %, каванго — 9 %, гереро — 7 %, дамара — 7 %, нама — 5 %, капрівійці — 4 %, бушмени — 3 %, бастери — 2 %, тсвана — 0,5 % населення[1].

Українська діаспораРедагувати

Докладніше: Українці Намібії

МовиРедагувати

Мови Намібії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
3.4%
африкаанс
  
10.4%
німецька
  
1%
ошивамбо
  
48.9%
нама
  
11.3%
гереро
  
8.6%
каванго
  
8.5%
капріві
  
4.8%
інші
  
4%
Докладніше: Мови Намібії

Офіційна мови[4]: англійська — розмовляє 3,4 % населення. У державі визначено 13 національних мов, з яких 3 індо-європейські (африкаанс — 10,4 %, англійська і німецька), а також ошивамбо — 48,9 %, нама — 11,3 %, гереро — 8,6 %, каванго — 8,5 %, капріві — 4,8 %, інші мови — 4 % (дані на 2011 рік).

РелігіїРедагувати

Релігії в Намібії (2016 рік)
Віросповідання: Відсоток:
лютерани
  
50%
інші християни
  
30%
місцеві вірування
  
10%
інші
  
10%
Докладніше: Релігія в Намібії

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християнство — 80-90 % (з яких 50 % лютеранство), місцеві вірування — 10-20 % (станом на 2015 рік)[1].

ОсвітаРедагувати

Докладніше: Освіта в Намібії

Рівень письменності 2015 року становив 81,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 79,2 % — серед чоловіків, 84,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 8,3 % ВВП країни, станом на 2010 рік (9-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійнаРедагувати

ВищаРедагувати

Охорона здоров'яРедагувати

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,37 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,9 % ВВП країни (54-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 45,62 ‰ (44-те місце у світі); хлопчиків — 48,48 ‰, дівчаток — 42,67 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 265 випадків на 100 тис. народжень (53-тє місце у світі)[1].

Намібія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

ЗахворюванняРедагувати

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, шистосомози (станом на 2016 рік)[1]. 2013 року було зареєстровано 245,4 тис. хворих на СНІД (24-те місце в світі), це 15,97 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (6-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 5,1 тис. осіб (31-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 16,8 % (133-тє місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 13,2 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

СанітаріяРедагувати

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,2 % населення в містах і 84,6 % в сільській місцевості; загалом 91 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 54,5 %, в сільській місцевості — 16,8 %, загалом по країні — 34,4 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 0,29 км³ на рік, або 146 тонни на одного мешканця на рік: з яких 25 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 70 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положенняРедагувати

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 67,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 61,4 %; частка осіб похилого віку — 5,9 %, або 17 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 28,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,4 %, верхній дециль — 42 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 1,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 32 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 50 %, у сільській місцевості — 17 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 493 тис. унікальних інтернет-користувачів (140-ве місце у світі), що становило 22,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурсиРедагувати

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,188 млн осіб (138-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 31 %; промисловість і будівництво — 14 %; сфера послуг — 54 % (станом на 2013 рік)[1]. Половина населення країни — безробітні, дві третини яких проживають у сільській місцевості і займаються сільським господарством. Безробіття 2014 року дорівнювало 28,1 % працездатного населення, 2013 року — 29,6 % (183-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 56,2 %, серед юнаків — 49,4 %, серед дівчат — 62,2 % (19-те місце у світі)[1].

Торгівля людьмиРедагувати

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Намібії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].

Гендерний станРедагувати

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідженняРедагувати

Рік Населення Зміна
1921 228 910
1936 320 450 +40.0%
1946 362 460 +13.1%
1951 439 000 +21.1%
1970 761 000 +73.3%
1981 1 033 000 +35.7%
1991 1 490 000 +44.2%
2001 1 830 000 +22.8%
2011 2 104 000 +15.0%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

ПереписиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Namibia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 18 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати