Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Дамара (дама, гірські дамара; самоназва:! Uinida; гереро: ozonduka; африкаанс: klippkaffer) — етнічна група на півночі центральної Намібії (Дамараленд), що говорить мовою нама. Основне заняття — скотарство. Помітно відрізняються від нама антропологічно (суть Негроїди).

Дамара
Селяни дамара
Кількість105 000 (1998)
АреалНамібія Дамараланд
Близькі докойсанські народи
Мованама
РелігіяЛютеранство, традиційні вірування

Назва дамара походить від слова «негри» мовою нама (daman).

Походження дамара продовжує залишатися загадкою. На думку більшості дослідників дамара є одними з перших мешканців Намібії, поряд з бушменами, що жили тут до приходу готтентотів з півдня і банту з півночі. Проте поки неясно ні якою мовою говорили дамара раніше, ні коли й чому вони перейшли на мову готтентотів — нама. На основі дослідження лексики, передбачається, що раніше дамара говорили мовою гілки чу-кхвестаро-дамарської»), на яких зараз говорять частину бушменів Ботсвани і Намібії, після чого були нерівномірно намаїзовані. Якщо на півночі дамара говорять на відокремлених говірках (ч'акхой, л'ауб, сесфонтейн) мови нама, то в центральному регіоні їхня мова зазнала сильнішого впливу власне нама і входить тепер в центральну діалектну зону разом з діалектами самих нама.

З середини XVIII століття на землях дамара оселилися гереро, з якими вони жили мирно. На початку XX століття багато гереро були винищені, але і зараз їх досить багато серед дамара. Традиційно виділяються племена (! Haoti), ділення на які не збігаються з діалектним поділом. У районі Віндгука і на схід територія дамара перетинається з нама.

Примітки

ред.

Посилання

ред.