Дамара
Дамара (дама, гірські дамара; самоназва:! Uinida; гереро: ozonduka; африкаанс: klippkaffer) - етнічна група на півночі центральної Намібії (Дамараленд), що говорить мовою нама. Основне заняття - скотарство. Помітно відрізняються від нама антропологічно (суть Негроїди).
| Дамара | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 105 000 (1998) |
| Ареал |
 Дамараланд |
| Близькі до: | койсанські народи |
| Мова | нама |
| Релігія | Лютеранство, традиційні вірування |
Назва дамара походить від слова «негри» мовою нама (daman).
Походження дамара продовжує залишатися загадкою. На думку більшості дослідників дамара є одними з перших мешканців Намібії, поряд з бушменами, що жили тут до приходу готтентотів з півдня і банту з півночі. Проте поки неясно ні на якій мові говорили дамара раніше, ні коли і чому вони перейшли на мову готтентотів - нама. На основі дослідження лексики, передбачається, що раніше дамара говорили мовою гілки чу-кхве («старо-дамарської»), на яких зараз говорять частину бушменів Ботсвани і Намібії, після чого були нерівномірно намаїзовані. Якщо на півночі дамара говорять на відокремлених говірках (ч'акхой, л'ауб, сесфонтейн) мови нама, то в центральному регіоні їхня мова піддалася більш сильному впливу власне нама і входить тепер в центральну діалектну зону разом з діалектами самих нама.
З середини XVIII століття на землях дамара оселилися гереро, з якими вони жили мирно. На початку XX століття багато гереро були винищені, але і зараз їх досить багато серед дамара. Традиційно виділяються племена (! Haoti), ділення на які не збігаються з діалектним поділом. У районі Віндгука і на схід територія дамара перетинається з нама.
