Відкрити головне меню

Дамара (дама, гірські дамара; самоназва:! Uinida; гереро: ozonduka; африкаанс: klippkaffer) - етнічна група на півночі центральної Намібії (Дамараленд), що говорить мовою нама. Основне заняття - скотарство. Помітно відрізняються від нама антропологічно (суть Негроїди).

Дамара
Селяни дамара
Кількість 105 000 (1998)
Ареал Намібія Дамараланд
Близькі до: койсанські народи
Мова нама
Релігія Лютеранство, традиційні вірування

Назва дамара походить від слова «негри» мовою нама (daman).

Походження дамара продовжує залишатися загадкою. На думку більшості дослідників дамара є одними з перших мешканців Намібії, поряд з бушменами, що жили тут до приходу готтентотів з півдня і банту з півночі. Проте поки неясно ні на якій мові говорили дамара раніше, ні коли і чому вони перейшли на мову готтентотів - нама. На основі дослідження лексики, передбачається, що раніше дамара говорили мовою гілки чу-кхвестаро-дамарської»), на яких зараз говорять частину бушменів Ботсвани і Намібії, після чого були нерівномірно намаїзовані. Якщо на півночі дамара говорять на відокремлених говірках (ч'акхой, л'ауб, сесфонтейн) мови нама, то в центральному регіоні їхня мова піддалася більш сильному впливу власне нама і входить тепер в центральну діалектну зону разом з діалектами самих нама.

З середини XVIII століття на землях дамара оселилися гереро, з якими вони жили мирно. На початку XX століття багато гереро були винищені, але і зараз їх досить багато серед дамара. Традиційно виділяються племена (! Haoti), ділення на які не збігаються з діалектним поділом. У районі Віндгука і на схід територія дамара перетинається з нама.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати