На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії (регіони Еронго, Кунене, Очосондьюпа), а також Ботсвани (округи Ганзі та Кгалагаді) та Південно-Африканської Республіки (Північна Капська провінція)[1]. Зазвичай розглядається як єдина мова, будучи в такому випадку найбільшою в макросім'ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[2]
Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературна нама), використовують в адміністрації, запропонована як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти.
Багато тих, хто розмовляє мовою нама, є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська.
Мова нама користується латиницею[3].
Голосні та дифтонги
A a |
E e |
I i |
O o |
U u |
Ā ā |
Ē ē |
Ī ī |
Ō ō |
Ū ū |
 â |
Î î |
Û û
|
/a/ |
/e/ |
/i/ |
/o/ |
/u/ |
/aː/ |
/eː/ |
/iː/ |
/oː/ |
/uː/ |
/ã/ |
/ĩ/ |
/ũ/
|
Ae ae |
Ai ai |
Ao ao |
Au au |
Oa oa |
Oe oe |
Ui ui |
Âi âi |
Âu âu |
Ôa ôa |
Ûi ûi |
Îa îa
|
/ae/ |
/ai/ |
/ao/ |
/au/ |
/oa/ |
/oe/ |
/ui/ |
/ãi/ |
/ãu/ |
/õa/ |
/ũi/ |
/ĩa/
|
|
Неклацаючі приголосні
B b |
D d |
G g |
H h |
K k |
Kh kh |
M m |
N n |
P p |
R r |
S s |
T t |
Ts ts |
W w |
X x |
Z z |
F f |
J j |
L l
|
/b/ |
/d/ |
/g/ |
/h/ |
/k/ |
/kʰ/ |
/m/ |
/n/ |
/p/ |
/r/ |
/s/ |
/t/ |
/t͡sʰ/ |
/w/ |
/x/ |
/z/ |
/f/ |
/j/ |
/l/
|
|
- Букви f, j, l використовуються в запозиченнях з інших мов.
Клацаючі приголосні
ǀ |
ǁ |
! |
ǂ |
ǀg |
ǁg |
!g |
ǂg |
ǀh |
ǁh |
!h |
ǂh
|
/ᵑǀˀ/ |
/ᵑǁˀ/ |
/ᵑ!ˀ/ |
/ᵑǂˀ/ |
/ǀ/ |
/ǁ/ |
/!/ |
/ǂ/ |
/ᵑǀʱ/ |
/ᵑǁʱ/ |
/ᵑ!ʱ/ |
/ᵑǂʱ/
|
ǀn |
ǁn |
!n |
ǂn |
ǀkh |
ǁkh |
!kh |
ǂkh
|
/ᵑǀ/ |
/ᵑǁ/ |
/ᵑ!/ |
/ᵑǂ/ |
/ǀχ/ |
/ǁχ/ |
/!χ/ |
/ǂχ/
|
|