Віндгук

столиця та найбільше місто Намібії
(Перенаправлено з Віндхук)

Ві́ндхук (англ. Windhoek; афр. Windhoek; нім. Windhuk) — столиця та найбільше місто Республіки Намібія, адміністративний центр області Кхомас. Населення — 334 580 осіб (за підрахунками 2012 року).

Столиця
Віндгук
Windhoek
Windhuk
ǀAiǁGams
Otjomuise
Герб
Герб

Координати 22°56′ пд. ш. 17°09′ сх. д.H G O

Країна Намібія
Область Кхомас
Голова Sade Gawanasd
Дата заснування 1840
Площа 645 км²
Висота центру 1650  м
Населення 431 000 осіб (2020)
Катойконім фр. Windhoekien[1]
фр. Windhoekienne[1]
Міста-побратими Берлін (6 липня 2000)[2][3][4], Шанхай (1 червня 1996)[2], Ричмонд (20 березня 1998)[5][2], Ветцлар, Троссінґенd, Бремен (18 квітня 2000)[6][7][2], Дуала, Хараре, Габороне (23 серпня 2001)[2], Гавана (23 жовтня 2001)[2], Вантаа, Браззавіль, Очиваронго, Нанкін (16 квітня 2015)[8][5][2], Сан-Антоніо (26 жовтня 2016)[9][10][…], Кадома (серпень 2018)[2], Йоганнесбург (12 червня 2018)[2]
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +264 61
GeoNames 3352136
OSM r8650326  ·R
Офіційний сайт windhoekcc.org.na
Віндгук. Карта розташування: Намібія
Віндгук
Віндгук
Віндгук (Намібія)
Мапа

Віндхук є соціальним, економічним та культурним центром країни. Штаб-квартири кожного намібійського національного підприємства, державного органу, освітніх та культурних установ розташовані тут.

Історія

ред.
 
Віндхук, наприкінці 19-го століття

Поселення на місці Віндхуку під владою вождя нама виникло 1800 року, але офіційною датою заснування міста вважається 1890 рік, коли воно було проголошено столицею Німецької Південно-Західної Африки. Назва міста перекладається як «вітряний кут» . З початку Першої світової війни і до 21 березня 1990 року Віндхук перебував під владою ПАР. Після проголошення незалежності 21 березня 1990 року місто стало столицею Намібії.

Назва міста

ред.

Слово «Windhoek» походить з африкаанс та означає «Вітряний куточок» (нім. Windecke). Вперше ця назва, після численних перейменувань, була вжита в листі Яна Йонкера Африканера, шостого вождя нама.

Раніше, мовою цього племені Віндхук називався |Ai-ǁGams (укр. «гаряче джерело»). Місто було названо так, тому, що поблизу знаходилося геотермальне джерело. З цієї ж причини мовою очігереро воно було названо Otjomuise (укр. «місце пара»)[11].

Колоніальний період

ред.
 
Марки для німецької Південно-Західної Африки штемпелем Віндхук

У колоніальний період ім'я сьогоднішньої столиці Намібії змінювалося більше трьох разів. Спочатку Джеймс Едвард Александер назвав його «Queen Adelaide's Bay» (укр. «затока королеви Аделаїди»), пізніше місто було перейменовано в Barmen (укр. Бармен) Карлом Хуго Хаанья, потім Йозеф Тіндаль став іменувати його Concordiaville (укр. Конкордіавіль)[12].

Загальні дані

ред.

Місто розташоване в центрі країни, у північній частині височини Кхомас, на висоті 1654 метра, приблизно за 650 км на північ від річки Оранжевої і за 1225 км на північ від Кейптауну (ПАР). Першими жителями поселення стали люди племені гереро, потім майбутнє місто стало управлятися вождем племені нама, який розбив гереро в XIX столітті. Німеччина окупувала весь регіон 1885 року і 1892 року місто стало центром німецького колоніального правління як столиця колонії Німецька Південно-Західна Африка. 1915 року, під час Першої світової війни, Віндхук був захоплений південноафриканськими військами в ході Південно-Західної Африканської кампанії. Місто, як і вся Намібія, були оголошені Лігою Націй підмандатною територією ПАР. 10 грудня 1959 року пройшла перша демонстрація, спрямована проти влади ПАР. До здобуття Намібією незалежності 1990 року Віндхук був столицею регіону Південно-Західна Африка, керованого урядом ПАР.

Географія

ред.

Місто є великим комерційним та фінансовим центром Намібії.

Розширення території міста має крім фінансових, географічні обмеження. У південному, східному та західному Віндхук напрямку оточений скелястими, гірськими районами, які ускладнюють освоєння земель. Південний напрям не підходить для промислового розвитку через наявність підземних водоносних горизонтів. Тільки територія району Браквотар на північ від міста є єдиним можливим місцем для розширення Віндхуку[13].

Клімат

ред.

Місто розташоване в регіоні з напівпустельним кліматом (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Під час літніх місяців вдень стоїть суха спека, ночі прохолодні. Максимальна денна температура влітку — 31 ° C. Взимку (місяці червень, липень та серпень) зазвичай випадає незначна кількість опадів. Мінімальна температура коливається від 5 ° C до 18 ° C. Ночі холодні, але температура рідко падає нижче нуля і майже ніколи не падає сніг. Максимальна температура вдень — близько 20 °C.

Середньорічна температура, 19,47 ° C, є відносно високою для міста, розташованого на такий висоті на кордоні тропічної зони. Це обумовлено домінуванням теплої північної повітряного течії та горами на південь від міста, які надійно захищають Віндхук від холодних південних вітрів.

Середньорічна кількість опадів, близько 360 мм, не дозволяє розвиток садів та зелених насаджень в місті без інтенсивного штучного поливу. У районі міста переважає степова рослинність з численними чагарниками. Часто трапляються посухи.


Клімат Віндгука
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 36 33 33 30 28 25 26 32 32 32 38 37 38
Середній максимум, °C 28 27 26 25 22 20 20 22 26 27 29 30 25
Середня температура, °C 25 23 22 20 17 13 13 16 20 22 25 25 20
Середній мінімум, °C 20 18 17 15 11 8 7 10 15 17 20 21 15
Абсолютний мінімум, °C 7 11 10 3 2 0 −1 −1 0 6 8 10 −1
Норма опадів, мм 70 80 70 30 0 0 0 0 0 10 20 40 360
Джерело: Weatherbase

Транспорт

ред.

Автомобільний

ред.

У Віндхуку перетинаються дві провідні автостради: Національне шосе B1 що прямує з півдня на північ від Кейптауну/ПАР до Луанди/Ангола та Транскалахарська автомагістраль (B2 і B6[en]) від Атлантичного до Індійського океану. Завдяки «західній об'їздній дорозі» — автостраді, яка оминає Віндхук, центр міста залишається переважно без заторів.

Залізничний

ред.

Місто обслуговує залізнична станція[en], від міста прямують чотири лінії залізниць — Гобабіс[en] (на сході), Кітмансхуп[en] (на півдні), Свакопмунд (на заході) і Цумеб (на півночі)

Авіаційний

ред.

Віндхук обслуговується двома аеропортами.

Міжнародний аеропорт Осія Кутако, розташований за 42 кілометри від Віндхуку, обробляє понад 1 млн пасажирів на рік. Має одну злітно-посадкову смугу без обмежень по потужності.

Аеропорт Ерос розташований за 7 км на південь від центру міста. Обробляє від 150 до 200 авіарейсів на день (близько 50 000 на рік). В 2018 році аеропорт обслуговував 95 598 осіб, більшість з яких — пасажири легких літаків. У першу чергу, такі обмеження, як довжина злітно-посадкової смуги, шум і перевантаження повітряного простору, не дозволяють перетворити Ерос на більший аеропорт. Більшість операторів чартерних авіакомпаній Намібії мають тут свою базу.

Пам'ятки

ред.

Віндхук — найбільший промисловий та культурний центр країни, транспортний вузол, що розташоване на перетині залізничних та автошляхів та розташовує міжнародним аеропортом «Хосіа Кутаков». З часів німецького панування збереглися лютеранська церква та німецький форт, а на вершинах гір, що оточують Віндхук — три замки кінця XIX-початку XX ст. в стилі неоготики. З більш сучасних споруд — національний музей, національна галерея мистецтв, бібліотека, політехнічний інститут, зоопарк, єдиний у країні ботанічний сад. На початку 21 століття в столиці Намібії був відкритий перший національний університет.

 
Вхід до тінистого кампусу Національного університету Намібії в Віндхуці

У місті зосереджені підприємства харчової, швейної, деревообробної, меблевої промисловості, машинобудування. Віндхук — один з найбільших в світі центрів торгівлі каракулевими шкірками.

Спорт

ред.

У місті є кілька спортивних клубів.

Багато боксерів, такі як Паулюс Мозес[en], Паулус Амбунда і Амберк Шіндюу[en] народилися в Віндхуці.

Збірна Намібії за крикету грає більшість своїх домашніх ігор на стадіоні Wanderers Cricket Ground[14], а також на деяких інших стадіонах[15][16].

У місті є кілька футбольних стадіонів, найбільший — стадіон Незалежності на 25 000 глядачів, де проводить домашні матчі Збірна Намібії з футболу, інший — стадіон імені Сема Нуйоми, який був побудований 2005 року[17]. Місткість стадіону — 10 300 місць. Він розташований в передмісті Катутура[en]. Вартість будівництва склала 64 млн доларів (близько € 5,5 млн). З 2008 року стадіон, який є найсучаснішим в Намібії, також оснащений штучним газоном. 8 червня 2009 року стадіон знову відкрився після ремонту[18].

У місті базуються наступні футбольні клуби: «Африкан Старз», «Блек Африка», «Орландо Пайретс», «Рамблерс», «Сітізенс», «Тура Меджик», «Хотспарс», «Цивікс», «Юнайтед Африка Тайгерс», «Юніверсіті оф Намібія», які виступають у Прем'єр-лізі, «Ребелс», який виступає в Першому дивізіоні та «Віндгук», який виступає в Другому дивізіоні.

Міста-побратими

ред.

Уродженці

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. а б в г д е ж и к http://www.windhoekcc.org.na/documents/a74_city_of_whk_annual_report_201718.pdf
  3. https://www.berlin.de/rbmskzl/politik/internationales/staedtepartnerschaften/windhuk/artikel.9974.php
  4. https://www.berlin.de/rbmskzl/politik/internationales/staedtepartnerschaften/
  5. а б в http://www.windhoekcc.org.na/documents/Council%20Meeting%20Speech%2007%20May%202015.pdf
  6. https://landesportal.bremen.de/bund-europa-international/die-hansestadt-international
  7. https://www.rathaus.bremen.de/linkliste_referat_32-6286#Partnerstädte
  8. http://wb.nanjing.gov.cn/njszfwsbgs/201810/t20181023_616096.html
  9. https://www.sanantonio.gov/portals/0/files/IRO/2016-WindhoekSisterCityAgreement.pdf
  10. https://www.sanantonio.gov/IRO/Official-Global-Relationships/Sister-Cities
  11. Menges, Werner (12 мая, 2005 год). Windhoek?! Rather make that Otjomuise. The Namibian. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 квітня 2013.
  12. Dierks, Klaus. The History of ǁKhauxaǃnas. Introduction. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 9 липня 2010.
  13. New Era, 10 Feb 2010: Windhoek's battle for land, by Desie Heita
  14. Wanderers Cricket Ground, Windhoek, CricketArchive, архів оригіналу за 8 травня 2013, процитовано 22 квітня 2013 Retrieved 26 September 2011.
  15. United Ground, Windhoek, CricketArchive, архів оригіналу за 12 травня 2013, процитовано 22 квітня 2013 Retrieved 26 September 2011.
  16. Trans Namib Ground, Windhoek, CricketArchive, архів оригіналу за 4 лютого 2013, процитовано 22 квітня 2013 Retrieved 26 September 2011.
  17. Namibia [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.] WorldStadiums.com
  18. AZ-Artikel zur Stadionsanierung. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2013.

Посилання

ред.