Відкрити головне меню

Віндгук

столиця та найбільше місто Намібії
(Перенаправлено з Віндхук)

Ві́ндгук (англ. Windhoek, афр. Windhoek, нім. Windhuk) — столиця та найбільше місто Республіки Намібія. Населення — 334 580 осіб (за підрахунками 2012 року).

Столиця
Віндгук
Windhoek
Windhuk
ǀAiǁGams
Otjomuise
Windhoek-Skyline.jpg
Герб
Герб

Координати 22°56′ пд. ш. 17°09′ сх. д.H G O

Країна Намібія
Область Кхомас
Голова Muesee Kazapua[d]
Дата заснування 1840
Площа 645 км²
Висота центру 1650  м
Населення 334 580  (2012)
Міста-побратими Берлін (6 липня 2000), Шанхай (1995), Ричмонд, Ветцлар, Trossingen[d], Бремен, Дуала, Хараре, Габороне, Гавана, Вантаа, Браззавіль
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +264 61
GeoNames 3352136
Офіційний сайт windhoekcc.org.na
Віндгук. Карта розташування: Намібія
Віндгук
Віндгук
Віндгук (Намібія)
Віндгук у Вікісховищі?

Віндгук є соціальним, економічним та культурним центром країни. Штаб-квартири кожного намібійського національного підприємства, державного органу, освітніх та культурних установ розташовані тут.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Поселення на місці Віндгука під владою вождя нама виникло 1800 року, але офіційною датою заснування міста вважається 1890 рік, коли воно було проголошено столицею Німецької Південно-Західної Африки. Назва міста перекладається як «вітряний кут» . З початку Першої світової війни і до 21 березня 1990 року Віндгук перебував під владою ПАР. Після проголошення незалежності 21 березня 1990 року місто стало столицею Намібії.

Назва містаРедагувати

Слово «Windhoek» походить з африкаанс та означає «Вітряний куточок» (нім. Windecke). Вперше ця назва, після численних перейменувань, була вжита в листі Яна Йонкера Африканера, шостого вождя нама.

Раніше, мовою цього племені Віндгук називався |Ai-ǁGams (укр. «гаряче джерело» ). Місто було названо так, тому, що поблизу знаходилося геотермальне джерело. З цієї ж причини мовою очігереро воно було названо Otjomuise (укр. «місце пара»)[1].

Колоніальний періодРедагувати

У колоніальний період ім'я сьогоднішньої столиці Намібії змінювалося більше трьох разів. Спочатку Джеймс Едвард Александер назвав його «Queen Adelaide's Bath» (укр. «затока королеви Аделаїди»), пізніше місто було перейменовано в Barmen (укр. Бармен) Карлом Хуго Хаанья, потім Йозеф Тіндаль став іменувати його Concordiaville (укр. Конкордіавіль )[2].

Загальні даніРедагувати

Місто розташоване в північній частині височини Кхомас, на висоті 1628 м. Першими жителями поселення стали люди племені гереро, потім майбутнє місто стало управлятися вождем племені нама, який розбив гереро в XIX столітті. Німеччина окупувала весь регіон 1885 року і 1892 року місто стало центром німецького колоніального керування як столиця колонії Німецька Південно-Західна Африка. 1915 року, під час Першої світової війни, Віндгук був захоплений південноафриканськими військами. Місто, як і вся Намібія, були оголошені Лігою Націй підмандатною територією ПАР. 10 Фотозвіт 1959 року пройшла перша демонстрація, спрямована проти влади ПАР. До здобуття Намібією незалежності 1990 року Віндгук був столицею регіону Південно-Західна Африка, керованих урядом ПАР.

ГеографіяРедагувати

Місто є великим комерційним та фінансовим центром Намібії.

Розширення території міста має крім фінансових, географічні обмеження. У південному, східному та західному Віндгук напрямку оточений скелястими, гірськими районами, які ускладнюють освоєння земель. Південний напрям не підходить для промислового розвитку через наявність підземних водоносних горизонтів. Тільки територія району Браквотар на північ від міста є єдиним можливим місцем для розширення Віндгука[3].

КліматРедагувати

Місто розташоване в напівпустельному кліматичному регіоні. Під час літніх місяців вдень стоїть суха спека, ночі прохолодні. Максимальна денна температура влітку — 31 ° C. Взимку (місяці червень, липень та серпень) зазвичай випадає незначна кількість дощу. Мінімальна температура коливається від 5 ° C до 18 ° C. Ночі холодні, але температура рідко падає нижче нуля і майже ніколи не падає сніг. Максимальна температура вдень — близько 20 ° C.

Середньорічна температура, 19,47 ° C, є відносно високою для міста, розташованого на такий висоті на кордоні тропічної зони. Це обумовлено домінуванням теплої північної повітряного течії та горами на південь від міста, які надійно захищають Віндгук від холодних південних вітрів.

Середньорічна кількість опадів, близько 360 мм, не дозволяє розвиток садів та зелених насаджень в місті без інтенсивного штучного поливу. У районі міста переважає степова рослинність з численними чагарниками. Часто трапляються посухи.

Клімат Віндгука
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 36 33 33 30 28 25 26 32 32 32 38 37 38
Середній максимум, °C 28 27 26 25 22 20 20 22 26 27 29 30 25
Середня температура, °C 25 23 22 20 17 13 13 16 20 22 25 25 20
Середній мінімум, °C 20 18 17 15 11 8 7 10 15 17 20 21 15
Абсолютний мінімум, °C 7 11 10 3 2 0 −1 −1 0 6 8 10 −1
Норма опадів, мм 70 80 70 30 0 0 0 0 0 10 20 40 360
Джерело: Weatherbase

ТранспортРедагувати

АвтомобільнийРедагувати

У Віндгуку перетинаються дві провідні автостради: Національне шосе B1[en] що прямує з півдня на північ від Кейптауна/ПАР до Луанди/Ангола та шосе Транс-Калахарі[en] (B2[en] і B6[en]) від Атлантичного до Індійського океану. Завдяки "західній об'їздній дорозі" — автостраді, яка оминає Віндгук, центр міста залишається в основному без короків.

ЗалізничнийРедагувати

Місто обслуговує залізнична станція[en], від міста прямують чотири лінії залізниць — Гобабіс[en] (на сході), Кітмансхуп[en] (на півдні), Свакопмунд (на заході) і Цумеб (на півночі)

АвіаційнийРедагувати

Віндгук обслуговується двома аеропортами.

Міжнародний аеропорт Осія Кутако, розташований за 42 кілометри від Віндгука, обробляє понад 1 млн пасажирів на рік. Має одну злітно-посадкову смугу без обмежень по потужності.

Аеропорт Ерос розташований за 7 км на південь від центру міста. Обробляє від 150 до 200 авіарейсів на день (близько 50 000 на рік). В 2018 році аеропорт обслуговував 95.598 пасажирів, більшість з яких — легкі літаки. В першу чергу, такі обмеження, як довжина злітно-посадкової смуги, шум і перевантаження повітряного простору, не дозволяють Ерос перетворити на більший аеропорт. Більшість операторів чартерних авіакомпаній Намібії мають тут свою базу.

Пам'яткиРедагувати

Віндгук — найбільший промисловий та культурний центр країни, транспортний вузол, що розташоване на перетині залізничних та автошляхів та розташовує міжнародним аеропортом «Хосіа Кутаков». З часів німецького панування збереглися лютеранська церква та німецький форт, а на вершинах гір, що оточують Віндгук — три замку кінця XIX-початку XX ст. в стилі неоготики. З більш сучасних споруд — національний музей, національна галерея мистецтв, бібліотека, політехнічний інститут, зоопарк, єдиний у країні ботанічний сад. На початку 21 століття в столиці Намібії був відкритий перший національний університет.

 
Вхід у тінистий кампус Національного університету Намібії в Віндхуці

У місті зосереджені підприємства харчової, швейної, деревообробної, меблевої промисловості, машинобудування. Віндгук — один з найбільших в світі центрів торгівлі каракулевими шкірками.

У місті є футбольний стадіон, побудований 2005 року[4]. Називається Стадіон імені Сема Нуйома. Місткість стадіону — 10 300 місць. Він розташований в передмісті Катутура[en]. Вартість будівництва складено 64 млн доларів (близько € 5,5 млн). З 2008 року стадіон, який є найсучаснішим в Намібії, став також оснащений штучним газоном. 8 червня 2009 року стадіон відкрився після ремонту знову[5].

СпортРедагувати

У місті є кілька спортивних клубів.

Багато боксерів, такі як Паулюс Мозес[en], Паулюс амбунду[en] і Амберк Шіндюу[en] народилися в Віндхуці.

Збірна Намібії за крикету грає більшість своїх домашніх ігор на стадіоні Wanderers Cricket Ground[6], а також на деяких інших стадіонах[7][8].

Міста-побратимиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Menges, Werner (12 мая, 2005 год). Windhoek?! Rather make that Otjomuise. The Namibian. 
  2. Dierks, Klaus. The History of ǁKhauxaǃnas. Introduction. Архів оригіналу за 2012-12-16. Процитовано 9 July 2010. 
  3. New Era, 10 Feb 2010: Windhoek's battle for land, by Desie Heita
  4. Namibia WorldStadiums.com
  5. AZ-Artikel zur Stadionsanierung
  6. Wanderers Cricket Ground, Windhoek. CricketArchive.  Retrieved 26 September 2011.
  7. United Ground, Windhoek. CricketArchive.  Retrieved 26 September 2011.
  8. Trans Namib Ground, Windhoek. CricketArchive.  Retrieved 26 September 2011.