Габороне

столиця та найбільше місто Ботсвани

Ґаборо́не (сетсв. Gaborone [χabʊˈrʊnɪ], англ. Gaborone [ˌɡæbəˈroʊniː]) — столиця та найбільше місто Ботсвани. Населення міста становить 246 325 осіб (2022)[4].

Місто
Ґабороне
Gaborone
Gaborone, Botswana New Development CBD.jpg
Parliament Buildings, Gaborone, Botswana.jpg
National Records.jpg
New Ministry building, Gabarone, Botswana - panoramio.jpg
Ministry of Education 2.jpg
DBEES.jpg
Gaborone, Botswana High Court.jpg
Gaborone, Botswana Hindu Temple.jpg
Grandpalm Gaborone Botswana.jpg

Координати 24°39′25″ пд. ш. 25°54′31″ сх. д.H G O

Країна Ботсвана
Округ Південно-Східний
Межує з

сусідні нас. пункти
Південно-Східний округ[1] ?
Дата заснування 1964
Попередні назви Габеронес
Місто з 1969
Площа 169 ± 0 км²
Висота центру 1100  м
Офіційна мова Англійська, сетсвана
Населення 231 626 осіб (2011),
246 325 осіб (2022),
235 884 осіб (2013)
Катойконім ісп. gaboronais
фр. gaboronaise
есп. Gaberonano
фр. Gaboronais[2]
фр. Gaboronaise[2]
Міста-побратими Бербанк, Чжецзян, Вестерос (2012)[3], Соронг, Віндгук
Часовий пояс UTC+2
Телефонний код 31, 35, 39
GeoNames 933773
Офіційний сайт gov.bw/en/Ministries--Authorities/Local-Authorities/Gaborone-City-Council
Ґабороне. Карта розташування: Ботсвана
Ґабороне
Ґабороне
Ґабороне (Ботсвана)

ГеографіяРедагувати

Місто розташована на річці Нотване[en] на південному сході Ботсвани, за 15 км від кордону з ПАР. Ґабороне витягнуте з півночі на південь вздовж залізниці. Місто розташоване на висоті 1100 м.

КліматРедагувати

Середні температури січня — 26 °C, липня — 13 °C. Опадів понад 500 мм в рік.

Клімат Ґабороне
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 32,5 31,5 30,2 27,8 25,4 22,5 22,8 25,7 29,6 31 31,5 32,3 28,6
Середній мінімум, °C 19,4 19,3 17,4 13,4 8,3 4,6 4,6 7,6 12,5 16,2 17,9 18,8 13,3
Норма опадів, мм 113.6 88.6 66.1 32.5 10.7 4.5 0.4 3.4 18.7 44.4 80.2 89.1 552.2
Джерело: World Weather Information Service — Gaborone, Botswana

ІсторіяРедагувати

Засноване у 1964 році. Назване на честь місцевого правителя 19 століття. Місто Габороне 1969 року стало столицею Ботсвани замість Мафікенга, колишньої столиці Бечуаналенда, яка розташовувалася поза межами країни.

Нова столиця виросла на місці невеликого поселення за три роки. Були побудовані урядові установи, електростанція, лікарня, школи, радіостанції, телефонні вузли, поліційні станції, поштові відділення, банки, магазини, церква, готелі, стадіон і більше тисячі будинків. Основна інфраструктура міста була готова до дня Незалежності 30 вересня 1966 року. Старе поселення перетворилося на район міста «The Village» («село»).

У цьому районі в 2007 році відкрито Національний ботанічний сад Ботсвани.

В наш час[коли?] Габороне — одне з найдинамічніших за розвитком міст Африки.

НаселенняРедагувати

За даними на 2006 рік населення міста становило 191 776 осіб: 92 859 чоловіків і 98 917 жінок. Таким чином, у столиці країни проживає понад 10 % всього населення Ботсвани. Мало того, половина населення країни живе менш ніж за 100 км від Габороне[5]. Приріст населення в місті становить 3,4 % — найвищий показник в Ботсвані. Це пояснюється активним напливом мігрантів з інших регіонів країни.

За даними перепису 2011 року населення міста становить 231 626 осіб[6].

Динаміка чисельності населення Ґабороне по роках:

1971 1981 1991 2001 2011 2013 2022
18 799 59 657 133 468 186 007 231 626 235 884 246 325

СНІДРедагувати

СНІД є серйозною проблемою для жителів столиці Ботсвани. 17,1 % від усього населення Габороне є ВІЛ-інфікованими. Серед жінок цей показник становить 20,5 %, тоді як серед чоловіків — 13,6 %. Серед осіб у віці 45 — 49 років частка ВІЛ-інфікованих максимальна (35,4 %)[7].

ЕкономікаРедагувати

Габороне є найважливішим економічним центром країни, тут розташовані штаб-квартири таких фінансових інститутів держави, як Банк Ботсвани, Банк Габороне, Банк ABC, Ботсванська фондова біржа, а також таких організацій, як Air Botswana, Consumer Watchdog, Botswana Telecommunications Corporation і Debswana (найбільший у світі виробник алмазів). Також розташовані штаб-квартира Товариства розвитку Півдня Африки. Крім того, у Габороне представлені такі зарубіжні компанії як Hyundai, IBM, Daewoo, Volvo, Owens-Corning і Siemens.

За даними на 2008 рік рівень безробіття в Габороне становив 11,7 %[7].

ТранспортРедагувати

 
Аеропорт Сера Серетсе Кгама

Міжнародний аеропорт ім. Сера Серетсе Кгама розташований за 25 км на північ від Ґабороне.

Рейси з летовища виконуються у такі міста як Франсистаун, Хараре, Лусаку, Маун, Йоганнесбург та інші.

Через місто проходять кілька важливих автомагістралей, у тому числі Транскалахарська автомагістраль, шосе Каїр — Кейптаун, шосе № 1 та інші.

Місто розташоване на залізничній лінії Кейптауна — Хараре. Залізнична станція в Ґабороне розташована у середмісті.

Громадський транспорт досить надійний в порівнянні з іншими великими містами Африки, представлений головним чином маршрутними таксі.

Села в околицях міста з'єднані з Габороне автобусними маршрутами.

СпортРедагувати

  • У місті базується футбольний клуб «Нотвейн», який є триразовим чемпіоном країни.

УродженціРедагувати

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.botswanatourism.co.bw/explore/gaborone
  2. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. http://www.vasteras.se/download/18.3ff54ef414ba63027dc1371/1424697240251/08+Beslut+-+%C3%85terrapportering+av+f%C3%B6rstudie+samt+godk%C3%A4nnande+av+samarbetsavtal+med+Gaborone+City+Council.pdf
  4. Statistics Bostwana - Census 2022 - Population of cities, towns and villages. (англ.)
  5. Jefferis, Keith; Pickering, Dawn; Bogolo (2010). Botswana Country Overview 2010/11. Botswana Resource Conference 2010. Capital Resources. Архів оригіналу за квітень 18, 2015. Процитовано 24 травня 2011.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  6. World Gazetteer. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 5 квітня 2015. 
  7. а б 2008 Botswana AIDS Impact Survey III (PDF). BAIS. Gaborone: Central Statistics Office. 2009-11. Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2012. 

ПосиланняРедагувати