Готтентоти

Готтенто́ти (самоназва кой-коїн «люди людей», кхої) — койсанський народ на південному заході Африки.

Готтентоти Khoikhoi
Літній чоловік готтентот
Кількість	біля 125 тис. осіб
Ареал	Намібія  Ботсвана ПАР
Близькі до:	бушмени
Мова	різні койсанські мови
Релігія	християнство (протестанти), традиційні вірування

Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія

Готтентоська жінка з характерною для її представників стеатопігією

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і у ПАР (2 тис. чоловік).

Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Зараз поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери). Характерною ознакою у готтентотських жінок, як і в деяких інших південноафриканських народів (зокрема, бушменів) є стеатопігія — явище відкладання жиру переважно на сідницях.

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім'ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.

Етнічна історія

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVII—XIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904-07 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають — працюють переважно по найму на фермах європейців та в містах.

Господарство, культура і соціальна організація

Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIX—ХХ століттях стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення — крааль.

Жили сільськими громадами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.