Адам Нарушевич

(Перенаправлено з Нарушевич Адам)

Ада́м Тадеуш Станіслав Наруше́вич (20 жовтня 1733(17331020), Пінщина — 8 липня 1796, Янів Підляський) — луцький латинський єпископ у 17901796 рр. Видатний польський поет епохи Просвітництва, автор історичних творів і політичних трактатів, а також перекладач класичної літератури.

Адам Нарушевич
Народився20 жовтня 1733(1733-10-20)[2][1][3]
Логишин, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Пінськ, Пінський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер6 липня 1796(1796-07-06)[1] (62 роки)
Янів Підляський, Республіка Польща
ПохованняЯнів Підляський
Країна Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльністьпоет, історик, католицький священник, католицький диякон, письменник, католицький єпископ
Alma materПінський єзуїтський колегіум і Віленська єзуїтська академіяd
Знання мовпольська[2]
ЧленствоТорговицька конфедерація
Жанрідилія і сатира
ПосадаLithuanian great writer (clergyman)d[4], Луцькі римо-католицькі єпископи, Roman Catholic Bishop of Smoleńskd, титулярний єпископ і коад'ютор
Конфесіякатолицька церква[5]
РідHouse of Naruszewiczd
БатькоJerzy Naruszewiczd
МатиQ124098693?
Брати, сестриStanisław Samuel Naruszewiczd
Нагороди
Герб
Герб

Біографія

ред.

Народився 20 жовтня 1733 р. в Пінщині біля Логішина. Батько — ловчий пінський Юрій Нарушевич, мати — перша дружина батька Павліна з Абрагамовичів. Молодший брат Станіслав — василіянин.

У 1748 р. вступив до ордену єзуїтів; закінчив Віденську Академію, де потім сам і викладав. Від 1758 р. продовжив своє навчання в Ліоні й 17 січня 1762 р. прийняв священицький сан у В'єні, Франція.

Після повернення на батьківщину викладав у Collegium Nibilium і в Лицарській школі у Варшаві. Від 1771 р. радник короля Станіслава Августа Понятовського. 13 березня 1775 р. номінований титулярним єпископом Емаусу і коад'ютором смоленського ординарія Гавриїла Лодзинського. Хіротонію прийняв 25 травня 1775 р. смоленським Єпископом став 28 листопада 1788 р. Згодом 3 червня 1790 був номінований королем на Луцьке єпископство.[6] На посаду вступив після затвердження Папою  — 29 листопада 1790 р.

Помер 8 липня 1796 року в Янові Підляському і 12 липня того ж року був похований у підземеллях місцевої колегіати.

Примітки

ред.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.