Барта́нг — річка у Таджикистані і Афганістані, права притока річки Пяндж. У верхній течії називається Оксу (що починається з озера Чакмактинкуль), після злиття з річкою Південний Акбайтал отримує назву Мургаб (тадж. Мурғоб, від перс. مرغاب‎ «качина річка»), а нижче Сарезького озера — Бартанг. До самого гирла Бартанг тече вузькою скелястою ущелиною між Рушанським і Язгулемським хребтами.

Бартанг
37°56′ пн. ш. 71°34′ сх. д. / 37.933° пн. ш. 71.567° сх. д. / 37.933; 71.567
Витік
• координати37°14′41″ пн. ш. 74°14′02″ сх. д. / 37.24491700002777606° пн. ш. 74.234055000027780125° сх. д. / 37.24491700002777606; 74.234055000027780125
ГирлоП'яндж
• координати37°55′37″ пн. ш. 71°35′30″ сх. д. / 37.92696900002777483° пн. ш. 71.59192800002777801° сх. д. / 37.92696900002777483; 71.59192800002777801
Країни: Таджикистан і  Афганістан
Прирічкові країни:Таджикистан, Афганістан
РегіонГірський Бадахшан
Довжина528  км
Площа басейну:24,7 тисяч км²
Середньорічний стік131 м³/с
Мапа

Гідрографія

ред.

Загальна довжина 528  км (власне Бартангу 133 км (25,2 % всієї довжини)). Площа басейну 24,7 тисяч км². Це типова гірська річка, що перетинає Памір у верхів'ях в сильно звивистій долині, з пласким заболоченим дном шириною до 3—5 км. Середня і нижня течії знаходяться в глибокій вузькій ущелині. Скелі тут прямовисні, висотою 800 м. По скелястих берегах прокладено висячі гірські стежки — овринги.

Пересічні витрати води 131 м³/с, максимальні 156 м³/с, мінімальні 103 м³/с. Пересічні витрати зважених наносів 130 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь продовжується з квітня по жовтень-листопад з максимальним стоком в липні. Мінералізація води 130—310 мг/л, в межень до 360 мг/л. Вода в річці коричнево-бура, кольору кави з молоком. Щороку річка виносить кілька мільйонів тон мулу та піску.

У верхів'ях б'ють гарячі мінеральні джерела.

Джерела

ред.