Морське (Феодосійський район)

село в Криму, Судацька міська рада

Морське́ (до 1945 року — Капсіхор, крим. Qapsihor) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим, центр Морської сільської ради. Населення — 2 245 осіб.

село Морське
Герб Морського Прапор Морського
Вигляд села з гори Папая-Кая
Вигляд села з гори Папая-Кая
Вигляд села з гори Папая-Кая
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Морська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01180350010011441
Облікова картка Морське 
Основні дані
Колишня назва Капсіхор
Населення 2 245 (2001)
Поштовий індекс 98033
Телефонний код +380 6566
Географічні дані
Географічні координати 44°49′40″ пн. ш. 34°48′19″ сх. д. / 44.82778° пн. ш. 34.80528° сх. д. / 44.82778; 34.80528Координати: 44°49′40″ пн. ш. 34°48′19″ сх. д. / 44.82778° пн. ш. 34.80528° сх. д. / 44.82778; 34.80528
Середня висота
над рівнем моря
30 м
Відстань до
обласного центру
51,7 (фізична) км[1]
Місцева влада
Адреса ради Морське, вул. Шевченка, 33
Карта
Морське. Карта розташування: Україна
Морське
Морське
Морське. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Морське
Морське
Мапа
Мапа

CMNS: Морське у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Морське розташоване на заході території міськради, на березі Чорного моря, за 16 км на захід від міста Судак в Капсихорській долині, у гирлі річки Шелен, висота центру села над рівнем моря 43 м[2]. Через Морське, берегом моря, проходить автодорога Р29 Алушта — Феодосія. Найближчі населені пункти — Громівка за 4 км на північ, Веселе, Межиріччя і Ворон — понад 8 км на північ — північний схід.

Назва

ред.

Історична назва села — Капсіхор — є спотвореною формою грецької назви Καψο Χωρα, яке переводиться як «випалене село».

Історія

ред.
 
Капсіхор. «Вечірнє заняття татар». Літографія, 1843-45

Дата заснування Капсіхора (Морського) точно не встановлена. На думку дослідника А. Л. Бертье-Делагарда (1842—1920) Капсіхор існував ще до 1380 року. Також про час існування тут поселення, говорять і численні предмети домашнього вжитку, стародавні ємності, знаряддя праці знайдені на території нинішнього села. Найстародавніші з них, відносять до VIII—IX століть н. е. Ці експонати представлені у музеї села.

У 1778 році велика частина християнських жителів Капсіхора (нащадки греків, що говорили до того моменту на кримськотатарській мові) прийняла іслам, щоб уникнути виселення з Криму, якому за наказом Російського уряду піддалося все християнське населення півострова.

Станом на 1886 у селі Капсіхор Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 565 осіб, налічувалось 193 дворових господарства, існували 2 мечеті[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1584 осіб (838 чоловічої статі та 746 — жіночої), з яких , 1573 — магометанської[4].

18 травня 1944 році, після Звільнення Криму від окупації, за постановою Державного комітету оборони СРСР № 5859 від 11 травня 1944 року, кримські татари були депортовані до Середньої Азії. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Капсіхор був перейменований в Морське, Капсіхорська сільрада — в Морську.

 
Меморіал гурту Кино у с. Морське

1981 року у Морському музикантом Віктором Цоєм було засновано відомий радянський рок-гурт «Кино». З приводу 30-ї річниці заснування гурту, у Морському встановлено меморіал.

Економіка

ред.

Туризм

ред.

У курортній галузі переважає приватний сектор.

Замок Чобан-Куле

ред.
Докладніше: Замок Чобан-Куле

Поблизу села знаходяться мальовничі руїни замку де Гуаско (Чобан-Куле).

Посилання

ред.
  1. http://maps.vlasenko.net [Архівовано 14 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Прогноз погоди в с. Морське (Крим). Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-217. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ДП «Морське» на «Бізнес Гід». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 18 липня 2015.

Джерела

ред.