Лесів Михайло
Михайло Лесів (пол. Michał Łesiów) (3 травня 1928, с. Стара Гута, тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області — 15 липня 2016[1], Ольштин, Польща) — український мовознавець у Польщі, україніст і славіст, історик культури і церкви, доктор філологічних наук з 1973, професор (1984). Автор праць з українського та слов'янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, фольклористики.
| Михайло Лесів | |
|---|---|
| пол. Michał Łesiów | |
 | |
| Народився | 3 травня 1928 с. Стара Гута, тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області |
| Помер | 15 липня 2016 (88 років) м. Ольштин, Польща |
| Поховання | Municipal Cemetery in Olsztynd |
| Країна |  Республіка Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | викладач університету |
| Alma mater | Люблінський католицький університет |
| Галузь | мовознавство, українознавство, слов'янознавство, історія культури, історія церкви |
| Заклад | Люблінський католицький університет, Університет Марії Кюрі-Склодовської |
| Посада | декан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської (1981—1984) |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| У шлюбі з | Марія |
| Діти | Ганна, Роман |
| Нагороди |       |
Життєпис
ред.Під час німецько-нацистської окупації — на примусових роботах у Німеччині. Від 1945 — в с. Вичулки (нині село Гончарівка Монастириського району Тернопільської області), згодом виїхав до Польщі.
Закінчив у 1955 році Люблінський католицький університет. У 1960 році стажувався у Київському університеті (з історії української мови), відвідав рідне село (також у 1963).
У 1973—1974 читав курси лекцій з українського мовознавства у Гарвардському університеті (Кембридж, США).
Від 1981 — декан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської. З 1983 — професор університетів у Любліні (Католицького та ім. М. Кюрі-Склодовської). Від 1992 — завідувач закладу філології Інституту слов'янської філології цього університету та завідувач кафедри слов'янських мов Католицького університету.
Помер і похований в Ольштині. Могила знаходиться на цвинтарі на вул. Poprzeczna: сектор 36, ряд 7, поховання 8 [Архівовано 6 серпня 2021 у Wayback Machine.][2].
Відзнаки
ред.- Офіцерський Хрест Ордена Відродження Польщі
- Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі
- Золотий Хрест Заслуг
- Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою»
- Медаль Комісії Народної освіти
- Медаль «Memoriał iustorum»
- орден «За заслуги» III ступеня (Україна, 2008)[3]
Праці
ред.- з української діалектології:
- стаття «Діалектні фонетичні елементи в галицьких віршованих драмах 17—18 ст.» (1961),
- монографія «Українські говірки у Польщі» (1997);
- з ономастики:
- монографії «Місцеві власні назви Люблінщини» (1972),
- «Репрезентативна та комунікативна вагомість власних назв» (1976),
- «Антропоніми в українському фольклорі» (1978),
- «Власні імена людей в українських загадках» (1979—1980),
- «Антропонімія в українських повістях М. Гоголя» (1984) та ін.;
- культури української мови та стилістики:
- «Мовні поради» (цикл статей у газеті «Наше слово», 1965— 79);
- історії української мови та українсько-польських мовних взаємин:
- «Роль церковнослов'янізмів і полонізмів в українській писемній мові 17 ст.» (1963),
- «Польсько-українські взаємовпливи в світлі мовних фактів у середньовіччі» (1989).
Автор «Шкільної граматики української мови» для шкіл Польщі (1995), низки праць із фольклору українсько-польського прикордоння тощо.
Примітки
ред.- ↑ Наталія Костяк. Відійшов у вічність п. проф. Михайло Лесів [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Перемисько-Варшавська архієпархія УГКЦ. — 2016. — Липень.
- ↑ Парнікоза, Іван. Українці в Ольштині. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №33/2008. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 30 квітня 2021.
Джерела
ред.- Бурячок А. А., Гриценко П. Ю. Лесів Михайло // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Заброварний С. Лесів Михайло [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Мельничук Б., Ониськів М. Лесів Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 352. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання
ред.- 75-lecie urodzin Profesora Michala Lesiówa. Dorobek naukowo-dydaktyczny i dzialalnosó spoleczna. Lublin, 2003.
- Марко Мельник. Професор Михайло Лесів. [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Громада. № 18. — 2013. — 5 травня.
|
Це незавершена стаття про українського мовознавця чи мовознавицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |