Лесів Михайло

український мовознавець у Польщі, україніст і славіст, історик культури і церкви
(Перенаправлено з Михайло Лесів)

Михайло Лесів (пол. Michał Łesiów) (3 травня 1928, с. Стара Гута, тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області — 15 липня 2016[1], Ольштин, Польща) — український мовознавець у Польщі, україніст і славіст, історик культури і церкви, доктор філологічних наук з 1973, професор (1984). Автор праць з українського та слов'янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, фольклористики.

Михайло Лесів
пол. Michał Łesiów
Народився3 травня 1928(1928-05-03)
с. Стара Гута, тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області
Помер15 липня 2016(2016-07-15) (88 років)
м. Ольштин, Польща
ПохованняMunicipal Cemetery in Olsztynd
Країна Республіка Польща
Національністьукраїнець
Діяльністьвикладач університету
Alma materЛюблінський католицький університет
Галузьмовознавство, українознавство, слов'янознавство, історія культури, історія церкви
ЗакладЛюблінський католицький університет, Університет Марії Кюрі-Склодовської
Посададекан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської (19811984)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
У шлюбі зМарія
ДітиГанна, Роман
Нагороди
Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» орден «За заслуги» III ступеня Золотий хрест Заслуг офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі Медаль Комісії народної освіти Польщі

Життєпис

ред.

Під час німецько-нацистської окупації — на примусових роботах у Німеччині. Від 1945 — в с. Вичулки (нині село Гончарівка Монастириського району Тернопільської області), згодом виїхав до Польщі.

Закінчив у 1955 році Люблінський католицький університет. У 1960 році стажувався у Київському університеті (з історії української мови), відвідав рідне село (також у 1963).

У 1973—1974 читав курси лекцій з українського мовознавства у Гарвардському університеті (Кембридж, США).

Від 1981 — декан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської. З 1983 — професор університетів у Любліні (Католицького та ім. М. Кюрі-Склодовської). Від 1992 — завідувач закладу філології Інституту слов'янської філології цього університету та завідувач кафедри слов'янських мов Католицького університету.

 
Могила Михайла Лесіва та його дружини Марії у Ольштині на цвинтарі на вул. Poprzeczna, фото 2024 р.

Помер і похований в Ольштині. Могила знаходиться на цвинтарі на вул. Poprzeczna: сектор 36, ряд 7, поховання 8 [Архівовано 6 серпня 2021 у Wayback Machine.][2].

Відзнаки

ред.

Праці

ред.
  • з української діалектології:
    • стаття «Діалектні фонетичні елементи в галицьких віршованих драмах 17—18 ст.» (1961),
    • монографія «Українські говірки у Польщі» (1997);
  • з ономастики:
    • монографії «Місцеві власні назви Люблінщини» (1972),
    • «Репрезентативна та комунікативна вагомість власних назв» (1976),
    • «Антропоніми в українському фольклорі» (1978),
    • «Власні імена людей в українських загадках» (1979—1980),
    • «Антропонімія в українських повістях М. Гоголя» (1984) та ін.;
  • культури української мови та стилістики:
  • історії української мови та українсько-польських мовних взаємин:
    • «Роль церковнослов'янізмів і полонізмів в українській писемній мові 17 ст.» (1963),
    • «Польсько-українські взаємовпливи в світлі мовних фактів у середньовіччі» (1989).

Автор «Шкільної граматики української мови» для шкіл Польщі (1995), низки праць із фольклору українсько-польського прикордоння тощо.

Примітки

ред.
  1. Наталія Костяк. Відійшов у вічність п. проф. Михайло Лесів [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Перемисько-Варшавська архієпархія УГКЦ. — 2016. — Липень.
  2. Парнікоза, Іван. Українці в Ольштині. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №33/2008. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 30 квітня 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.