Михайличенко Ірина Гаврилівна
Ірина Гаврилівна Михайличе́нко (нар. 6 грудня 1921, Баку — пом. 19 лютого 1977, Одеса) — українська радянська артистка балету і педагог; заслужена артистка УРСР з 1953 року та народна артистка УРСР з 1964 року.
| Михайличенко Ірина Гаврилівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
6 грудня 1921 Баку, Азербайджанська РСР |
| Померла |
19 лютого 1977 (55 років) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | балерина, вчителька |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народилася 6 грудня 1921 року в місті Баку (нині Азербайджан). З 1930 року навчалася в Бакинському хореографічному училищі, яке з відзнаю закінчила у 1939 році[1].
Після закінчення навчання дебютувала у Театрі опери та балету імені Абая в Алма-Аті в партії Цар-Дівиці в балеті «Коник-Горбунок». У лютому 1940 року була направлена до Ленінграда для вдосконалення майстерності. Там вона почала працювати в «Ансамблі класичного балету». У 1941–1950 — солістка і педагог-репетирор Азербайджанського театру опери та балету імені Мірзи Фаталі Ахундова в Баку. Одночасно виступала у складі артистичних концертних бригад перед воїнами, що прямували на фронт німецько-радянськоъ війни, перед пораненими у шпиталях, танцювала у театрі провідні партії[1].
1950 року, перебуваючи на відпочинку в Криму, познайомилася з директором Одеського театру опери та балету К. Ф. Алексєєвим, який запросив її на пробу. Не повертаючись до Баку, вона приїхала до Одеси[1], де до 1964 року була солісткою, а з 1965 року — педагогом-репетитором Театру опери та балету. З 1954 по 1966 рік жила в Одесі в будинку О. П. Русова на вулиці Софіївській, № 13[2].
Протягом 1967–1977 років працювала педагогогом-репетитором Великого театру та викладачем класичного танцю хореографічного училища у Варшаві. Померла в Одесі 19 лютого 1977 року.
Партії ред.
- Одетта-Одилія, Аврора, Маша («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» Петра Чайковського);
- Жізель («Жізель» Адольфа Адама);
- Мавка («Лісова пісня» Михайла Скорульського);
- Лілея («Лілея» Костянтина Данькевича);
- Кітрі («Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса);
- Марія, Зарема («Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва);
- Лауренсія («Лауренсія» Олександра Крейна);
- Фанні («Великий вальс» на музику Йоганна Штраусса);
- Есмеральда та Діана («Есмеральда» Цезаря Пуні);
- Раймонда («Раймонда» Олександра Глазунова);
- Тао Хоа, Параша («Червоний мак», «Мідний вершник» Рейгольда Глієра);
- Егіна та Фрігія («Спартак» Арама Хачатуряна);
- Дездемона («Отелло» Олексія Мачаваріані).
Примітки ред.
- ↑ а б в Михайличенко Ирина Гавриловна / Они оставили след в истории Одессы. Одесский биографический справочник. [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Одесса, Софіївська вулиця, 13 / Торгова вулиця, 12 / Домофото. Архітектурна база. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
Література ред.
- Михайличенко Ирина Гавриловна // Театральная энциклопедия. Том 3 / Главный редактор П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1964. — 1086 стб. [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.);
- Михайличенко Ірина Гаврилівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- И. Г. Кузнецова. Михайличенко Ирина Гавриловна // Балет : энциклопедия / головний редактор Ю. М. Григорович. — Москва : «Советская энциклопедия», 1981. стор. 347. (рос.);
- Михайличенко Ірина Гаврилівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 402. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- В. Д. Туркевич. Михайличенко Ірина Гаврилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.