Заслужений артист Української РСР

Заслужений артист Української Радянської Соціалістичної Республіки — почесне звання, присвоювалося Президією Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки і було однією з форм визнання державою і суспільством заслуг громадян.

Заслужений артист Української РСР M:
Merit artist of Ukrainian SSR.jpg

Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР і Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська СРР

ОписРедагувати

Це звання було введено в Кодексі законів про народну освіту УСРР, затвердженому ВУЦВК 22.ХІ.1922 року (до 1937 — заслужений артист УСРР) одночасно зі званнями заслужений художник УСРР, народний артист УСРР та народний художник УСРР.[1]. Почесні звання присвоювалися Президією ВР УРСР за поданням народних комісаріатів та Управління у справах мистецтва при Раднаркомі УРСР.

Присвоювалося видатним діячам мистецтв, які особливо відзначилися у справі розвитку театру, музики, кіно, цирку, режисерам, композиторам, диригентам, концертмейстерам, художнім керівникам музичних, хорових, танцювальних та інших колективів, іншим творчим працівникам, музикантам-виконавцям за високу майстерність і сприяння розвитку мистецтва.

Наступним ступенем визнання було присвоєння звання «Народний артист Української РСР», потім «Народний артист СРСР».

З розпадом Радянського Союзу в Україні звання «Заслужений артист Української РСР» було замінене званням «Заслужений артист України», однак зважаючи на заслуги громадян України, нагороджених державними нагородами колишніх СРСР і Української РСР, за ними збереглися права і обов'язки, передбачені законодавством колишніх СРСР і Української РСР про нагороди.

НагородженняРедагувати

  • Першим нагородженим у 1923 році був Юра Гнат Петрович — актор, театральний режисер.
  • Серед останніх, нагороджених цим званням були актори Горбунов Олексій Сергійович і Назарова Тетяна Євгенівна.
  • Уже в незалежній Україні 30 жовтня 1991 року цього звання були удостоєні Е. Климчук, П. Книш, Т. Шумарина.[2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Нагороди України: історія, факти, документи у 3-х томах / Д. В. Табачник, І. Д. Безгін, В. Й. Бузало ; [та ін.]. — К.: Українознавство, 1996. — т. 2. (укр.)
  2. Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2004. — 688 з.: іл. (укр.)