Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова
Азербайджа́нський теа́тр о́пери і бале́ту і́мені Мірзи́ Фаталі́ Аху́ндова (азерб. Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı) — оперний театр столиці Азербайджану міста Баку.
| Азербайджанський театр опери і балету Azərbaycan Dövlət Akademik Opera və Balet Teatrı | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Азербайджанський театр опери і балету | ||||
|
40°22′29″ пн. ш. 49°50′43″ сх. д. / 40.374701° пн. ш. 49.845397° сх. д. | ||||
| Країна |
 Азербайджан | |||
| Місто | ||||
| Адреса | ||||
| Архітектор | Nikolai Bayevd | |||
| Архітектурний стиль | архітектура модерну і готика | |||
| Власник | Міністерство культури і туризму Азербайджану | |||
| Місткість | 1281 місць | |||
| Тип | оперний театр | |||
| Відкрито | 1910 | |||
| Оф. відкриття | 28 лютого 1911 | |||
| Знову відкрито | 1920 | |||
| Керівництво | Юсіф Ейвазов | |||
| tob.az | ||||
| Нагороди |
 | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 6522 | |||
| 20034041 | ||||
 | ||||
 Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова у Вікісховищі | ||||
Історія
ред.Організований 1920 року як державний театр Азербайджану, що ставив опери, оперети і драми. 1924 року оперна трупа виділена в самостійну структуру,
1930 року надано ім'я азербайджанського драматурга М. Ф. Ахундова.
1938 театр нагороджений орденом Леніна.
Будівля театру зведена в 1910—11 роках, реконструйована в 1938. Глядацький зал розрахований на 1281 місце. Спектаклі йдуть російською та азербайджанською мовою.
У довоєнні роки Серед національних спектаклів театр поставив «Лейлі і Меджнун» Узеїр Гаджибекова, «Шах Ісмаїл» Магомаєва, «Ашуг-Гариб» З. Гаджибекова. Азербайджанською мовою були поставлені також опери «Ануш» Тиграняна (1941), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1943) і «Кармен» Бізе (1946).
Серед спектаклів 60-70-х років: опери — «Вагиф» Мустафаєва (1960), «Багадур і Сона» Алескерова (1961), «Мерці» Адигезалова (1963), «Заручини в монастирі» Прокоф'єва (1968); балети — «Тропою грому» (1961, Ленінська премія, 1967); «Легенда про любов» Мелікова (1962), «Тіні Кобустана» Ф. Караєва (1969) та інші.
В 1941 театр був на гастролях в Ірані. У сезоні 1969/70 балетна трупа театру була учасницею Всесвітнього фестивалю танцю в Парижу; гастролювала у Франції, Люксембурзі й Монако. У театрі працювали народні артисти СРСР Шевкет Мамедова, Фідан Касимова.
1956 року театр отримав статус академічного.
Трупа театру
ред.У трупі театру на 1960 рік складався співаки — народні артисти СРСР: Бюльбюль, Рашид Бейбутов, Шевкет Мамедова; диригент Ніязі Зульфугар огли Тагізаде-Гаджибеков. Головним режисером театру був народний артист Азербайджанської РСР М. А. Мамедов. В сезоні 1923–1924 одним із солістів театру був український співак (драматичний тенор) Василь Войтенко, згодом (1933) заслужений артист України.
Література
ред.- Музична енциклопедія. Гол. ред. Ю. В. Келдиш. Т 1. А — Гонг. 1072 стб. з іл. М.: Радянська енциклопедія, 1973 (рос.)
- Театральна енциклопедія. Гол. ред. С. С. Мокульский. Т. 1 — М.: Радянська енциклопедія, А — «Глобус», 1961, 1214 стб. з іл., 12 л. іл. (рос.)
- Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 1. А — Ангоб. 1969. 608 стр., іл.; 47 л. іл. і карт, 1 отд. л. табл. (рос.)
Посилання
ред.
- Азербайджанський театр опери і балету [Архівовано 2 червня 2020 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Стаття на сайті belcanto.ru [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Azer Rezayev — Opera in Azerbaijan [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)