Мильці (Ковельський район)

село в Старовижівському районі Волинської області України

Мильці́ — село в Україні, у Старовижівському районі Волинської області. Населення становить 190 осіб.

село Мильці
Миколаївський чоловічий монастир в селі
Миколаївський чоловічий монастир в селі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Старовижівський
Рада Соколищенська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07060370040070496
Код КОАТУУ 0725085402
Облікова картка Мильці 
Основні дані
Засноване 1537
Населення 190
Площа 0,977 км²
Густота населення 194,47 осіб/км²
Поштовий індекс 44467
Телефонний код +380 3346
Географічні дані
Географічні координати 51°27′14″ пн. ш. 24°44′58″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 24.74944° сх. д. / 51.45389; 24.74944Координати: 51°27′14″ пн. ш. 24°44′58″ сх. д. / 51.45389° пн. ш. 24.74944° сх. д. / 51.45389; 24.74944
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Водойми р. Турія
Місцева влада
Адреса ради 44432, с. Соколище
Карта
Мильці. Карта розташування: Україна
Мильці
Мильці
Мильці. Карта розташування: Волинська область
Мильці
Мильці
Мапа

CMNS: Мильці у Вікісховищі

Поруч з селом розташований гідрологічний заказник місцевого значення Турський.

ІсторіяРедагувати

Колишнє містечко над річкою Турією — притокою Прип'яті. 1542 року дідич містечка з роду князів Сангушків надав фундуш для Милецького монастиря та церкви св. Миколая.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Ницівської волості Ковельського повіту Волинської губернії мешкало 89 осіб, налічувалось 17 дворових господарств, існували чоловічий православний монастир з 2 православними церквами, будинкова православна церква, каплиця та 3 постоялих будинки, відбувалось 3 ярмарки[1].

1906 року кількість дворів зросла до 20, а мешканців — до 121[2].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 363 особи, з яких 98 чоловіків та 265 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 190 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 96,84 %
російська 3,16 %

Визначні місцяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906 (рос.), (код 69)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати