Відкрити головне меню

Межиріч (Павлоградський район)

Межи́річ — село в Україні, в Павлоградському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Межиріцька сільська рада. Населення за переписом 2001 року становить 4174 особи.

село Межиріч
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Павлоградський район
Рада/громада Межиріцька сільська рада
Код КОАТУУ 1223584501
Облікова картка Межиріч 
Основні дані
Населення 4 174
Поштовий індекс 51473
Телефонний код +380 5632
Географічні дані
Географічні координати 48°33′56″ пн. ш. 35°46′34″ сх. д. / 48.56556° пн. ш. 35.77611° сх. д. / 48.56556; 35.77611Координати: 48°33′56″ пн. ш. 35°46′34″ сх. д. / 48.56556° пн. ш. 35.77611° сх. д. / 48.56556; 35.77611
Середня висота
над рівнем моря
61 м
Місцева влада
Адреса ради 51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Межиріч, пров.Виконкомівський,буд.1
Сільський голова Луценко Олександр Григорович
Карта
Межиріч. Карта розташування: Україна
Межиріч
Межиріч
Межиріч. Карта розташування: Дніпропетровська область
Межиріч
Межиріч

CMNS: Межиріч на Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Село Межиріч знаходиться на лівому березі річки Вовча, вище за течією на відстані 1 км розташоване селище Новоселівське, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Червона Нива, на протилежному березі — місто Павлоград та село Веселе.

Поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, платформа 121 км за 1,5 км і роз'їзд Межерічі за 3 км.

НазваРедагувати

Межиріч з навколишніми селами знаходяться в межиріччі двох річок — Вовчої і Самари. Ця особливість місцевості послужила топонімічної основою назви села Межиріч.

Історичні відомостіРедагувати

В урочищі, на злитті двох повноводних річок Вовчої і Самари в 1689 році, виникло поселення Межирік[джерело?]. З середини XVI століття тут починає діяти козацтво, яке виникло на правобережжі Дніпра. Уже в 1705 році татари та нагайці визнали, що усі землі в міжріччі річок Самари і Вовчої були закріплені за Запорізькою Січчю. Першими поселенцями, які поклали початок історії с. Межиріч, були відставні військові старшини з своїми родинами та хлопцями-наймитами. В 1782 році тут проживає 745 мешканців[джерело?] і засновується козацька слобода.

Станом на 1886 рік у селі Дмитрівської другої волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 1676 осіб, налічувалось 275 дворів, існували православна церква, школа та пивоварний завод[1].

ЕкономікаРедагувати

  • НВО «Павлоградський хімічний завод».
  • «Межиріч», сільськогосподарський кооператив.
  • ТОВ «Зоря».

Сучасний стан — соціальна сфераРедагувати

Освітні заклади (школа, дитсадок, інше)Редагувати

Заклади охорони здоров'яРедагувати

  • Амбулаторія загальної практики сімейної медицини;
  • Аптека.

Культурно-просвітні закладиРедагувати

  • Будинок культури;
  • Школа естетичного виховання;
  • Сільська бібліотека;
  • Музей.

Історичні пам'ятникиРедагувати

  • Мавринський майдан — спорудження, що являє собою земляні вали, висотою кілька метрів, розташовані особливим, традиційним для подібних будівель, образом. У центрі завжди розташовується кільцева насип, з кількома вузькими проходами назовні, і поглибленням всередині. Місцеві дослідники вважають, що стародавні жителі збиралися тут для проведення ритуалів, пов'язаних з ключовими моментами сонячного циклу.
  • Меморіальний комплекс:
    • Братська могила партизан громадянської війни — рік поховання 1918 (25 чоловік).
    • Дві братські могили радянських воїнів — рік поховання 1943 (поховано 64 чол.)
    • Пам'ятник піонерам-героям Г.Бровченку та О.Черевику, які загинули в 1942 році.
  • Пам'ятник першим жінкам-трактористкам М. А. Калюжній та Ф. В. Безбатько.(1955 р.)
  • Військова дільниця (поховано 100 військовополонених. Рік поховання 1943)
  • Братська могила жертв фашизму (сім'я Орлових, рік поховання 1943)
  • Пам'ятник танкістам 8-ї танкової дивізії 25-го танкового корпусу (танк ІС 1941—1943 р.р.)
  • Чотири індивідуальні могили радянських воїнів. Рік поховання 1943.

Природоохоронні територіїРедагувати

ЕкологіяРедагувати

  • На відстані 1,5 км від села розташований Павлоградський хімічний завод (виробництво вибухових речовин, ракетного палива, спорядження боєприпасів, твердопаливних ракет. Утилізація боєприпасів і твердопаливних виробів[2]).

Видатні особистостіРедагувати

  • Обдула Іван Семенович (19282000) — кавалер Орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції; удостоєний двох золотих медалей «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР». Почесний Громадянин Павлоградського району.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. http://www.ric-phz.com.ua/ Науково -Виробничі об'єднання «Павлоградський хімічний завод»