Мацялко Іван Олексійович
Іва́н Олексі́йович Маця́лко (21 вересня 1954, с. Батятичі Львівської області — 28 липня 2007, Львів) — український естрадний співак. Народний артист України[1]. Один із засновників і соліст гурту «Соколи».
| Іван Мацялко | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 вересня 1954 |
| Місце народження | Батятичі |
| Дата смерті | 28 липня 2007 (52 роки) |
| Місце смерті | Львів |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Роки активності | з 1983 |
| Громадянство | СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Професія | співак |
| Освіта | Дрогобицький педагогічний інститут |
| Інструменти | скрипка |
| Гурт | Соколи |
| Нагороди |   |
Життєпис
ред.Іван був третім сином у сім'ї Мацялків. Перейнявши від мами любов до пісні, навчався спочатку в Кам'янко-Бузькій музичній школі (клас скрипки), а потім у Дрогобицькому педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті.
Восени 1983 року став солістом Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». У січні 1990 року був одним із співзасновників музичного гурту «Соколи». Голос співака добре знали не лише його краяни, а й українська діаспора в Канаді, США, Великій Британії, Югославії, Німеччині, Польщі.
Якийсь час після відходу з гурту «Соколи» співпрацював з гуртом «Світозари».
Наприкінці 2006 року в співака виявили рак щитоподібної залози. Помер 28 липня 2007 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Сім'я
ред.Із дружиною Валентиною Бондар, актрисою Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької[2], познайомився 13 вересня 1993 року в Дрогобичі (Валентина — на 20 років молодшою за Івана). Зустрічалися п'ять років. Захворівши на синдром Рейтера, просив Валентину залишити його, але коли стало краще, пообіцяв обвінчатися в Римі й дотримав слова. Коли наречена завагітніла, то розписалися в Україні, а вінчалися в Італії в римській церкві мучеників Сергія і Вакха. Напередодні весілля молодят благословив Папа Римський Іван Павло ІІ. Народилася донька Ганнуся, яку назвали на честь матері Івана.
Доробок
ред.- альбом «Приїжджай до Львова»:
- А чия ти, дівчина, чия (слова: В. Гостюк, музика: О. Гавриш)
- Келих мій — за любов (слова: А. Канич, музика: С. Петросян)
- Коли приходиш ти (версія у виконанні Івана Мацялка; слова: В. Крищенко, музика: О. Осадчий)
- Моя зорина (слова: В. Крищенко, музика: О. Пляченко)
- Не вір мені, дівчинонько (слова: І. Лазаревський, музика: О. Злотник)
- Погадай мені, циганко (слова: В. Крищенко, музика: М. Гаденко)
- Приїжджай до Львова (слова та музика: О. Бойко)
- Тебе не можна не любити (слова та музика: Б. Кучер)
- Чому, скажи, чому (слова: М. Бакай, музика: Л. Дутковський)
Примітки
ред.- ↑ Про присвоєння І. Мацялку почесного звання "Народний артист України". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Оверчук М. Мацялко-Боднар Валентина Сергіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — С. 582—583. — ISBN 978-966-02-8345-9.
Джерела
ред.- Коваль Я. Не стало Івана Мацялка / Ярина Коваль // Львівська газета. — 2007. — 30 липня.
- Мандзюк Д. Іван Мацялко познайомився з дружиною в черзі за виноградом [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2008. — 1 серпня.
- Тракало В. Дві зорі Івана Мацялка // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 91—92. — ISBN 978-966-528-289-1.
- М. О. Мацялко Мацялко Іван Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
ред.- Іван Мацялко [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українські пісні.