Відкрити головне меню

Мацялко Іван Олексійович

український співак

Іва́н Олексі́йович Маця́лко (21 вересня 1954, с. Батятичі Львівської області — 28 липня 2007, Львів) — український естрадний співак. Народний артист України[1]. Один із засновників та соліст гурту «Соколи».

Мацялко Іван Олексійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 21 вересня 1954(1954-09-21)
Місце народження Батятичі
Дата смерті 28 липня 2007(2007-07-28) (52 роки)
Місце смерті Львів
Роки активності з 1983
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія співак
Освіта Дрогобицький педагогічний інститут
Інструменти скрипка
Гурт Соколи
Співпраця Світозари
Нагороди Народний артист України

ЖиттєписРедагувати

Іван був третім сином у сім'ї Мацялків. Перейнявши від мами любов до пісні, навчався спочатку в Кам'янко-Бузькій музичній школі (клас скрипки), а потім у Дрогобицькому педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті.

 
Могила Івана Мацялка на Личаківському цвинтарі

Восени 1983 року став солістом Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». У січні 1990 року був одним із співзасновників музичного гурту «Соколи». Голос співака добре знали не лише його краяни, а й українська діаспора в Канаді, США, Великій Британії, Югославії, Німеччині, Польщі.

Якийсь час після відходу з гурту «Соколи» співпрацював з гуртом «Світозари».

Наприкінці 2006 року в співака виявили рак щитоподібної залози. Помер 28 липня 2007 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Сім'яРедагувати

Із дружиною Валентиною Бондар, актрисою Драматичного театру імені М. Заньковецької, познайомився 13 вересня 1993 року в Дрогобичі. Валентина була на 20 років молодшою за Івана. Зустрічалися п'ять років. Захворівши на синдром Рейтера, просив Валентину залишити його, але коли стало краще, пообіцяв обвінчатися в Римі й дотримав слова. Коли наречена завагітніла, то розписалися в Україні, а вінчалися в Італії в римській церкві мучеників Сергія і Вакха. Напередодні весілля молодят благословив Папа Римський Іван Павло ІІ. Народилася донька Ганнуся, яку назвали на честь матері Івана.

ДоробокРедагувати

  • альбом «Приїжджай до Львова»:
    • А чия ти, дівчина, чия (слова: В. Гостюк, музика: О. Гавриш)
    • Келих мій — за любов (слова: А. Канич, музика: С. Петросян)
    • Коли приходиш ти (версія у виконанні Івана Мацялка; слова: В. Крищенко, музика: О. Осадчий)
    • Моя зорина (слова: В. Крищенко, музика: О. Пляченко)
    • Не вір мені, дівчинонько (слова: І. Лазаревський, музика: О. Злотник)
    • Погадай мені, циганко (слова: В. Крищенко, музика: М. Гаденко)
    • Приїжджай до Львова (слова та музика: О. Бойко)
    • Тебе не можна не любити (слова та музика: Б. Кучер)
    • Чому, скажи, чому (слова: М. Бакай, музика: Л. Дутковський)

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 20 вересня 2004 року № номер [посилання «назва»]

ДжерелаРедагувати

  • Коваль Я. Не стало Івана Мацялка / Ярина Коваль // Львівська газета. — 2007. — 30 липня.
  • Тракало В. Дві зорі Івана Мацялка // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 91—92. — ISBN 978-966-528-289-1.

ПосиланняРедагувати