Відкрити головне меню

Марти́нівка — село в Україні, в Ічнянському районі Чернігівської області. Населення становить 794 особи[1].

село Мартинівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Ічнянський район
Громада Парафіївська селищна громада
Код КОАТУУ 7421786401
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1500
Населення 794
Площа 4,412 км²
Густота населення 179,96 осіб/км²
Поштовий індекс 16711
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°59′53″ пн. ш. 32°37′33″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Водойми Остер
Місцева влада
Адреса ради 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 95
Карта
Мартинівка. Карта розташування: Україна
Мартинівка
Мартинівка
Мартинівка. Карта розташування: Чернігівська область
Мартинівка
Мартинівка
Мапа

Географічне положенняРедагувати

Село розташоване на північному сході району, на лівому березі річки Остер, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Смолове Бахмацького району, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Більмачівка, на протилежному березі — Круглолугівка (Бахмацький район).

Відстань від Чернігова — близько 160 км (автошляхами — 183 км[2]), до Ічні — 30 км[2]. Найближча залізнична станція — Більмачівка на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 2,5 км.

Площа села близько 4,5 км²[1]. Висота над рівнем моря — 138 м[3].

ІсторіяРедагувати

Село засноване у першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої, на землях ніжинської ланової шляхти[4] Засновником села є чернігівський скарбник, польський лановий шляхтич Криштоф Колчинський.[5]. 1648 Мартинівка зафіксована на Спеціальній карті Гійома де Боплана і віднесена до так званих Крупичпільських ґрунтів.

З 1648 стає козацьким поселенням Прилуцького полку Гетьманщини. Річ Посполита у 1660-тих спробувала повернути короні Мартинівку, але безрезультатно. Формальним власником Мартинівки числився польський шляхтич Єжи Ґодлевський, який посилався на свої власницькі права ще до Хмельниччини[6].

На фронтах Другої світової війни билися 590 жителів Іржавця, 249 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 302 — загинули. На їх честь у 1972 році в селі споруджено обеліск Слави. У 1957 році споруджено також пам'ятник воїнам-визволителям, що загинули в боях за Мартиновку[7].

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким було закріплено 6635 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4999 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 1470 осіб[7]. Нині в селі живе 794 мешканці[1].

ІнфраструктураРедагувати

У селі є клуб, бібліотека, дільнича лікарня, магазини, відділення зв'язку. Діє церква, яка перебуває у підпорядкуванні УПЦ Київського патріархату.

єпископом є Чернігівський і Ніжинський владика Євстратій.

настоятель церкви св. Іоана Богослова — священик Михайло

Видатні землякиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. а б Маршрут від Чернігова до Мартинівки. Розрахунок Карта Онлайн
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Мартинівка
  4. Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. — Київ, 2006. — С. 280
  5. Присяжні книги 1654 року. С. 148, 153
  6. Пам'ятки історії Східної Європи. Т. 5. С. 425—427
  7. а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати