Мала Маньківка

Мала́ Манькі́вка (кол. Монастирок, Маньківочка) — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Кищиха (притока Гірського Тікичу) за 8,5 км на північний схід від смт Маньківка. Населення становить 195 осіб.

село Мала Маньківка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Тер. громада	Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA71060150060081357
Облікова картка	Село на сайті ВРУ
Основні дані
Перша згадка	1650 рік
Населення	195
Поштовий індекс	20131
Телефонний код	+380 4748
Географічні дані
Географічні координати	48°59′45″ пн. ш. 30°22′0″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	190 м
Водойми	р. Кищиха
Відстань до обласного центру	131,2 (фізична) км
Найближча залізнична станція	Поташ
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Харківка
Сільський голова	Щур Юрій Миколайович
Карта
Мала Маньківка
Мала Маньківка
Мапа
Мала Маньківка у Вікісховищі

Історія

На землях села виявлено сліди трипільської культури, поселення білогрудівської, чорноліської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур.

В історичних джерелах село значиться з 1650 року і то як Монастирок (тому, що діяв Троїцький монастир), то як Маньківочка (можливо, від назви однойменної річки, чи від того, що першими поселенцями тут були родини з містечка Маньківки). Землі й поселення належали польському землевласникові Франциску Селезію Потоцькому, який у своїх маєтках викорінював православ'я. На Уманщині, зокрема на Маньківщині, було близько 100 греко-католицьких церков. В Акті Уманського василіянського монастиря закарбовано таку подію:

Франциск Салезий Потоцкий с женою своєю Анною Потоцкою ввел базилианов в свой наследственный город Умань и фундацией, 1 февраля 1766 года подарил им в вечное владение деревню Маньковку, называемую «Монастырком».

Цей Потоцький відвів значну ділянку землі, монастиреві, яким у 70-х роках XVII століття керував отець Іполіт Куничний, заклав церковно-приходську шестикласну школу для навчання дітей шляхти. У монастирі було 14 ченців-викладачів і 400 учнів. Ігуменом монастиря став Іраклій Костецький, відомий поборник впровадження греко-католицизму на Правобережній Україні.

Письменник Павло Алеппський, мандруючи краєм із патріархом Макарієм, занотував про Монастирок такий історичний факт:

В зтом селений находился монастир, у нем служил иноконом Гедеон, у мире Юрий Хмельниченко — сын Богдана.

Це стверджує у своїх «Сказаниях…» і Лаврентій Похилевич:

В селений этом существовал монастьгрь небольшой, с деревяными кельями и церковью. Первоначально он был православний и существовал уже в XVII столетии и в нем некоторое время пребывал в числе монахов Гедеон, у мире Юрий Хмельницкий, сын Богдана. В последствии монастырь зтот, завися от Уманского, был обращен в униатский, и упразднен в 1832 году, но церковь монастырская обращена в православную приходскую для жителей Монастырки еще в 1795 году. Самое сельцо Монастырок принадлежало первоначально базилянам.

У 1900 році в селі було 93 двори: кількість мешканців: чоловіків — 233, жінок — 232. На той час тут діяли церква та два млини.

У 1905 році село Мала Маньківочка відносилося до Маньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 477 десятин; на той час у селі було 105 дворів.

132 мешканці села воювали на фронтах Другої світової війни, з них 58 нагороджені орденами і медалями, 68 загинули. В 1953 році на братській могилі споруджено пам'ятник.

Галерея

• 
  Вулиця Ватутіна
• 
  Клуб
• 
  Церква
• 
  Ставок на річці Кищиха
• 
  Пам’ятник воїнам-односельцям
• 
  Братська могила радянських воїнів
• 
  Пам’ятний знак жертвам Голодомору

Література

• Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу. — К.,2006. — С. 250-256.
• Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С. 560-561.
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання

• Мала Маньківка на mankivka.com.ua