Відкрити головне меню

Іраклій Костецький

діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник

Іраклій Костецький (також Гераклій; 1721, Перемишльщина — 21 червня 1768, Умань) — діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник, підніс значення Теребовлянського (Підгорянського) монастиря до центру студій для чернечої молоді.

о. Іраклій Костецький, ЧСВВ
Народився 1721(1721)
Перемишльщина
Помер 21 червня 1768(1768-06-21)
Умань, нині Черкаська область, Україна
·вбитий під час «уманської різанини»
Діяльність священик-василіянин, проповідник, місіонер, педагог
Конфесія уніат (греко-католик)

ЖиттєписРедагувати

Походив з Перемишльщини. У 1750—1754 роках навчався в Папській колегії у Вільно, де здобув богословську освіту (прибув на навчання 8 грудня 1750 року, а виїхав 3 жовтня 1754 року)[1]. У 1758—1764 роках — ігумен монастиря оо. Василіян у Замості (нині м. Замосць, Польща), за його настоятельства активно провадилася розбудова обителі, пожвавилася душпастирська праця («місії», їх у цей час відбулося 22) серед мирян (у тому числі й римо-католиків) Холмської єпархії та Брацлавщини (Ладижин — нині місто Вінницької області, Тетіїв, Умань, Торговиця — нині село Новоархангельського району Кіровоградської області). За його участю було засновано монастир василіян у Кристинополі (нині м. Червоноград).

Улітку 1765 року на прохання київського воєводи, графа Францішка Салезія Потоцького очолив новостворений Уманський монастир василіан і колегіум при ньому. Після отримання звістки про наближення до Умані гайдамаків, розуміючи небезпеку, дозволив ченцям рятуватися та розпустив по домівках частину вихованців колегіуму, а сам, передбачаючи свою кончину, залишився, однак, у місті для підтримки міщан.

Загинув разом із кількома монахами-василіянами під час «уманської різанини» після захоплення міста гайдамаками.

ПриміткиРедагувати

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — P. 166. (англ.)

ДжерелаРедагувати