Лінчин

село Лінчин
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Громада	Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060030230090587
Основні дані
Засноване	1579 (найдавніша з відомих писамна згадка)
Населення	726
Площа	0,62 км²
Густота населення	1170,97 осіб/км²
Поштовий індекс	34664
Телефонний код	+380 3653
Географічні дані
Географічні координати	51°06′20″ пн. ш. 26°57′19″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	179 м
Місцева влада
Адреса ради	34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6
Карта
	Лінчин
	Лінчин
Мапа

Лі́нчин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.

Географія

Село Лінчин розташоване на південному заході Полісся, ним протікає річка безіменна, права притока річки Бобер. Неподалік від села розташований заказник Прище (Брище).

Історія

У XV — пер. пол. XVI століття Лінчин у складі Великого князівства Литовського. Адміністративно належало до Овруцького староства Київського воєводства. З 1569 року й по кін XVIII ст. ці землі були інкорпоровані до складу Польської Корони згідно Люблінської унії. На північ, одразу за селом Чудель розпочиналися землі Пинського повіту Берестейського воєводства, які й далі належали до Великого князівства Литовського. По інший берег річки Случ — землі Луцького повіту Волинського воєводства Корони Польської.

Від сер. XVI по кін. XVIII ст., у володінні волинських шляхтичів Бабинських. У 1579 році власність Андрія Бабинського. Поблизу функціонувало дві рудні у яких видобували кам'яну руду. Також через наявність лісу, тут виготовляли поташ і попіл.

Під час Хмельниччини село зазнало неодноразових розорень покозаченими селянами, козаками, татарами та коронним військом.

З 1793 року Лінчин у складі Волинського намісництва Російської імперії. З 1804 року Волинська губернія. У 1794 році брати Гнат та Олександр Бабинські продали Лінчин місцевому землевласнику Михайлу-Гвидону Корженевському.^[1]

27 квітня 1944 року, у лінчинському лісі відбувся бій куреня УПА «Батуринський» ВО-1 «Заграва» (командир — Адам Рудик «Шакал») з відділом НКВД. Було вбито понад 300 енкаведистів і понад 150 поранено. Втрати повстанців — 40 вбитих, серед них і сотенний «Буря»^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Березнівської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Дубенського району^[4].

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 725 осіб^[5].

На 2021 рік населення становить 726 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
українська	99,86 %

Джерела

Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 123

Примітки

↑ Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122—123.
↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 47. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.

Посилання

Облікова картка с. Лінчин. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.

[1] Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122—123.

[2] УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 47. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.

[3] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.

[розподіл_за_мовою-6] Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]