Лінагліптин

хімічна сполука

Лінагліптин (англ. Linagliptin, лат. Linagliptinum) — таблетований цукрознижуючий лікарський засіб класу гліптинів (інгібіторів дипептидилпептидази-4) для прийому всередину.[1][2][3] Лінагліптин застосовується у клінічній практиці з 2011 року.[4]

Лінагліптин
Систематизована назва за IUPAC
8-[(3R)-3-Aminopiperidin-1-yl]-7-(but-2-yn-1-yl)-3-methyl-1-[(4-methylquinazolin-2-yl)methyl]-3,7-dihydro-1H-purine-2,6-dione
Класифікація
ATC-код A10BH05
PubChem 10096344
CAS 668270-12-0
DrugBank
Хімічна структура
Формула C25H28N8O2 
Мол. маса 472,553 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30%
Метаболізм Печінка (мінім.)
Період напіввиведення 12 год.
Екскреція фекалії (80%), Нирки (5%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТРАЖЕНТА®,
«Вест-Вард Колумбус Інк.», США
UA/13236/01/01
23.10.2018-23/10/2023

Фармакологічні властивості

ред.

Лінагліптин — синтетичний препарат, що відноситься до класу гліптинів. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту дипептидилпептидази-4, який спричинює інактивацію гормонів інкретину GLP1 та GIP, що збільшують біосинтез інсуліну та його секрецію з бета-клітин підшлункової залози, як при нормальному, так і при підвищеному рівні глюкози в крові, та знижує вивільнення антагоніста інсуліну — глюкагону.[1] Все це спричинює зниження рівня глюкози в крові. Препарат застосовується при цукровому діабеті ІІ типу для зниження рівня глюкози в крові разом із дієтою та підвищенням рівня фізичної активності[2], причому лінагліптин має високий рівень безпеки для хворих із хронічною хворобою нирок, та не спричинює збільшення частоти несприятливих серцево-судинних подій.[1]

Фармакокінетика

ред.

Лінагліптин швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає близько 30 %. Максимальна концентрація лінагліптину в крові досягається протягом 1,5 годин після прийому препарату. Лінагліптин у помірній кількості (на 70—80 %) зв'язується з білками плазми крові. Даних за проникнення препарату через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділення в грудне молоко немає. Метаболізується лінагліптин у незначній кількості в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з калом, частково із сечею, переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 12 годин, термінальний період напіввиведення складає 100 годин, немає даних про подовження цього часу при порушеннях функції печінки або нирок.[3][2]

Покази до застосування

ред.

Лінагліптин застосовують при цукровому діабеті ІІ типу при неефективності дієтотерапії та зниженні маси тіла, як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими пероральними цукрознижуючими препаратами.

Побічна дія

ред.

При застосуванні лінагліптину найчастішим побічним ефектом є гіпоглікемія. Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є:

Протипокази

ред.

Лінагліптин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату.

Форми випуску

ред.

Лінагліптин випускається у вигляді таблеток по 0,005 г, а також у вигляді комбінованого препарату разом із метформіном і емпагліфлозином.[3]

Примітки

ред.
  1. а б в Лінагліптин: цукровий діабет та дисфункція нирок
  2. а б в Ліки і вагітність. Лінагліптин
  3. а б в Linagliptin (Monograph) (англ.)
  4. Drug Approval Package: Tradjenta (linagliptin) Tablets NDA #201280. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 7 червня 2011. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 жовтня 2022. (англ.)

Посилання

ред.